Кравченко, Э. А. (2015) Функциональная нагрузка повтора в поэтонимосфере. Наукові записки Національного університету “Острозька академія”. Серія «Філологічна» (Вип.52). pp. 142-144.
![[thumbnail of 50.pdf]](https://eprints.oa.edu.ua/style/images/fileicons/application_pdf.png) |
PDF
- Published Version
Download (307kB) |
Анотація
Сутнiсть повторення дослiджено з позицiï конструювання поетонімосфери художнього тексту як системи взаємопов’язаних імен. Виявлено та проаналізовано участь тотожнiх / спiвзвучних поетонiмiв у формуваннi подвiйностi персонажiв, iдейнозмiстовноï образностi лiтературного твору та iн. Визначено прийоми, що беруть участь у створеннi гротеску (використання взаємно-еквiвалентних або фонетично подiбних власних iмен, контекстнi «нарощення» до семантичноï структури онiмiв та iн.).
(The identical or the approximate reproduction of the proper name of the work of art is the universal tool of poetics and the most
potent technique of creating of the meaningful imagery. Actuality of this research was determined the need study of the intrasystem interrelation of the proper names as components of the poetonymosphere – the complete and systematically organized semantic structure of the literary work. The purpose of research is in detection of semantic and functioning load of onym’s reiteration as
one of the tools of development comic grotesque in Gogol’s and Flaubert’s creative work («Повесть о том, как поссорились Иван Иванович с Иваном Никифоровичем», «Женитьба», «Madame Bovary») and, much more, in the definition of the role of the reproduction for forming the work of art. The mutually equivalent names of heroes not matching chronology and activity in the scene action denote the doubles in «Повесть о том, как поссорились Иван Иванович и Иваном Никифоровичем» (Иван Иванович Перерепенко, наш Иван Иванович – кривой Иван Иванович). «Growing» of the doubles with the identical surname in the novel «Женитьба» (Жевакин-второй – другой Жевакин) should be classified as the traditional Gogol’s method of the grotesque exaggeration. The mutually equivalent poetonyms function in Flaubert’s «Madame Bovary» in the context of ‘the situation
of naming’, where the name of the referenced character is the source of the name Emma Bovary’s daughter. The character
pair Berthe – Berthe represents the poetonymospher’s part, specially designed, first, for creating the romantically banal Emma’s image, second, for the decision one of the main task of work – the making of grotesque. The contrast combination of ‘real’ and ‘romantic’ beginning in the name Berthe is that Emma remembered the sublime name of the guest awnings, but she doesn’t noticed its consonance with the farm, named Bertaux, where she lived before her marriage. The phonetic identity / likeness interdependent
poetonyms Berthe – Berthe – Bertaux, belonging to different subsystems of the poetonymosphere (antropoetonym and topopoetonym), finds the ironic content of «Madame Bovary». The definition of specificity of onym’s reiteration and his functional load in literary text seems promising for the theory of poetonymology in the part, regarding interpretation of the poetonymosphere as the
complex combination of proper lexemes, involved in the formation of the work of art.)
| Тип файлу: | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | Взаємно-еквівалентні імена, гротеск, двійник, повторення, поетика, поетонім, поетонiмосфера (Double, grotesque, mutually equivalent names, poetics, poetonym, poetonymosphere, reproduction) |
| Теми: | За напрямами > Загальні питання лінгвістики та літератури |
| Підрозділи: | UNSPECIFIED |
| Розмістив/ла: | Галина Цеп'юк |
| Дата розміщення: | 07 Кві 2016 14:28 |
| Остання зміна: | 07 Кві 2016 14:28 |
| URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/4476 |
Actions (login required)
 |
Переглянути елемент |