Соціально-психологічні особливості особистості самоідентичності підлітків - представників різних музичних субкультур

Юнак, Любов Миколаївна (2013) Соціально-психологічні особливості особистості самоідентичності підлітків - представників різних музичних субкультур. PhD thesis, Київський Національний університет імені Тараса Шевченка.

[thumbnail of Юнак_dis.pdf] PDF - Published Version
Download (2MB)

Анотація

У вітчизняній психології необхідність систематичного
контролю за ходом психічного розвитку дітей та підлітків була визнана з початком становлення психології. З розвитку дитини закономірно робили висновки про особливе значення умов життя у розвитку дитини і необхідності
психологічного супроводу за ходом цього процесу з метою виявлення навіть незначних, далеких від патології труднощів і відхилень, профілактики небажаних варіантів розвитку. Л. Виготський орієнтував усіх дослідників на вивчення «усіх особливостей кожного віку, всіх особливостей нормального та
аномального розвитку, всієї структури та динаміки дитячого розвитку в їх різноманітті» (Л. Виготський, 1984).
Особливості підліткового віку в радянській психології та педагогіці висвітлювалися у працях Л. Виготського, Л. Божович, Д. Ельконіна, І. Кона, Л. Лебединської, В. Сухомлинського, Д. Фельдштейна та ін. У них зазначено,
що саме в цьому віці з’являється почуття особистісної індивідуальності, формується важливе для особистості визнання самої себе, потреба у самоствердженні, рівноправному та довірливому спілкуванні з однолітками і
дорослими. Характеризуючи позитивні зрушення, властиві психічному розвитку підлітка, більшість дослідників наголошують на нерівномірності, стрибкоподібності розвитку низки властивостей. Одночасна наявність рис
дитячості й дорослості з очевидністю виявляється у типових для підліткового віку психологічних реакціях, які виникають при взаємодії з навколишнім середовищем (В. Ковальов, О. Личко). У підлітковому віці дитина знаходиться під впливом щонайменше двох суперечливих тенденцій: установлення міжособистісних контактів з іншими людьми та формування особистісних властивостей. З одного боку, підлітковий
вік — це час індивідуалізації, відкриття й утвердження власного унікального та неповторного «Я», а з іншого — час соціалізації, входження у світ людської культури й соціальних цінностей, зокрема залучення підлітків до певних
молодіжних субкультур як реалізації потреби ескапізму та «втечі від реальності», а отже, протиставлення себе панівній, офіційній культурі. У пошуках потрібних ідентифікацій підлітки виявляють, що вони не самотні,
існують і інші з такими самими проблемами, і таким чином починають усвідомлювати, з якою саме субкультурою себе ідентифікувати (ототожнювати), оскільки, увійшовши в субкультуру, особа стає частиною цілого. Дослідники вказують, що сьогодні недостатньо докласти зусиль у практиках покращення і розвитку себе (тобто мати багато засобів і знань).
Сьогодні необхідні як інтенсивні практики становлення себе – занурення у потік буття (визначення ціннісно-смислової позиції), так і здатність своєчасно дистанціюватися від потоку буття – змінити рівень мислення. Щоб стати
сучасною, людині слід вірити не лише у свій вибір, а й у свій світ, що завдяки інтенсивності соціокультурних змін стає дедалі проблематичнішим (Е. Ґідденс, О. Тоффлер, А. Турен, Ю. Габермас та ін.). Формування особистості позначається на змінах і діапазонах її ідентичностей, що відображено в численних наукових поглядах, у яких ідентичність пов’язують із образом «Я» (Г. Теджфел, Дж. Тернер, З. Фройд), самооцінкою (М. Боришевський, С. Максименко, Т. Титаренко), самоставленням (М. Розенберг, В. Столін), Я-концепцією (Р. Бернс, В. Джемс,
Д. Майєрс) тощо. Проблему самоідентичності вивчали в контексті різних наукових підходів: структурно-функціонального (Ч. Кулі, Дж. Мід, Т. Парсонс);
культурно-історичного (К. Джерджен та ін.); психоаналітичного (Д. Віннікот, П. Грінекр, Е. Еріксон, Х. Кохут, Г. Салліван, Х. Хартман та ін.), особисті снодіяльнісного (М. Боришевський, В. Мерлін, Т. Титаренко) тощо. Проблема самоідентичності виникає тоді, коли необхідно забезпечити сталість розвитку такої міри, щоб в ускладнюваних ситуаціях соціальних відносин стало можливим позначення меж індивідуума і водночас збереження
його зв’язку із значущими іншими, щоб забезпечити мінливість і спадкоємність розвитку інтрапсихічної реальності. Дослідники вказують, що для постсучасного світу порушення ідентичності є однією з характерних ознак.
Існує значна кількість публікацій, присвячених дослідженням
особливостей ідентифікації особи з іншими (особами та групами), образу Я та специфіки його динаміки у процесі ідентифікації (професійної, економічної,
політичної, педагогічної, статеворольової), потреби у самоідентичності та її реалізації у різних сферах соціокультурного буття. Однак проблема
самоідентичності підлітків – представників різних музичних субкультур до цього часу залишається малодослідженою.
Актуальність і недостатня розробленість соціально-психологічних аспектів окресленої проблеми зумовили вибір теми дослідження «Соціальнопсихологічні особливості самоідентичності підлітків – представників різних
музичних субкультур».

Тип файлу: Дисертація (PhD)
Additional Information: Науковий керівник: доктор психологічних наук, професор Данилюк Іван Васильович
Теми: За напрямами > Психологія
Підрозділи: UNSPECIFIED
Розмістив/ла: бібліотека Алла Шевцова
Дата розміщення: 08 Кві 2022 12:46
Остання зміна: 08 Кві 2022 12:46
URI: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8610

Actions (login required)

Переглянути елемент Переглянути елемент