Культово-обрядові практики УГКЦ: особливості та тенденції розвитку

Кобрин, Михайло Степанович (2015) Культово-обрядові практики УГКЦ: особливості та тенденції розвитку. PhD thesis, Львівський національний університет імені Івана Франка.

PDF - Published Version Download (1MB)

Анотація

Соціокультурний простір, у який включене українське суспільство, протягом всього історичного існування перебуває на перетині різних культур та цивілізацій. Це призводило як до позитивних результатів, а саме до формування культурної
різноманітності й толерантності соціокультурного життя українців, так і до негативних – у формі конфліктів та війн. Така ситуація спричинила постійне перебування українства в стані складного геополітичного конфлікту із сусідніми
країнами за українські території та за вплив представників різних цивілізацій на соціокультурний простір українців. У філософській науковій спільноті цей стан розглядають як «межовий», а його екзистенцію – як «існування на пограниччі». Найбільшого поєднання східна і західна парадигм мислення в християнські традиції на українських й білоруських землях зазнали за часів підготовки, прийняття
та підтвердження Берестейських артикулів, котрі поєднували Київську православну митрополію з латинським Римом із збереженням візантійського обряду. У результаті
утворилася найбільша східна католицька унійна церква, котра за часів австрійської імператриці Марії Терезії отримала назву Українська Греко-Католицька Церква. Ця релігійна конфесія є яскравим прикладом «межовості» українського
соціокультурного простору. Українська Греко-Католицька Церква є однією з найбільших конфесій, яка активно проводить свою діяльність на території всієї України. Таким чином, УКГЦ виходить за межі означення її як регіональної церкви
Галичини. Середовище конфесії неоднорідне – у її межах існують три групи, кожна з яких відзначається своєю ідентифікацією, котра базується на особливостях культовообрядових практик групи Під поняттям «ідентифікації» позначатимемо історію створення, існування, еволюціонування кожної групи, а також їх богословські засади, регіональну специфіку та харизматичних лідерів. Розглядаючи явище
релігійної ідентифікації в середовищі УГКЦ, науковці виокремлюють: окцидентальну (прозахідну) групу, орієнтальну (просхідну) групу. У досліджені виділено й агальнокатолицьку групу, котра має розповсюджену мережу общин у всій Католицькій Церкві та серед українських греко-католиків зокрема. Виокремленні науковцями три ідентифікаційні групи у своїй сукупності творять
єдину ідентичність Української Греко-Католицької Церкви.
Загалом проблематика культово-обрядового життя Української ГрекоКатолицької Церкви є недостатньо вивчена у вітчизняному науковому середовищі. Сучасні наукові праці дають здебільшого тільки загальний огляд цього феномену. Натомість богословські праці зосереджуються на розгляді лише певних аспектів культового-обрядового життя УГКЦ.

Тип файлу:	Дисертація (PhD)
Additional Information:	Науковий керівник доцент, кандидата історичних наук Король Н. М.
Теми:	За напрямами > Релігія
Підрозділи:	UNSPECIFIED
Розмістив/ла:	бібліотека Алла Шевцова
Дата розміщення:	10 Чер 2022 10:49
Остання зміна:	10 Чер 2022 10:49
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8648

Actions (login required)

Переглянути елемент