Президент і виконавча влада: співвідношення інститутів у практиці сучасних республік

Мартинюк, Р. С. (2021) Президент і виконавча влада: співвідношення інститутів у практиці сучасних республік. Право України (3). pp. 256-269.

[thumbnail of Мартинюк Р. 2020.pdf] PDF - Published Version
Download (602kB)

Анотація

Модель співвідношення глави держави і виконавчої влади багато в чому
визначає сутність форми правління. Кожна республіканська форма правління встановлює
притаманний їй спосіб співвідношення президента з виконавчою владою. У сучасних
республіках суттєві відмінності виявляють як спосіб поєднання президента з виконавчою
владою, так і ступінь цього поєднання. Організація державної влади в республіках із
президентською і парламентарною формами правління втілює два альтернативні способи
співвідношення президента з виконавчою владою. Якщо у президентській республіці
президент поєднаний із виконавчою владою структурно й очолює систему її органів, то в
парламентарній республіці президент максимально дистанційований від виконавчої влади. У
змішаній республіці президент виведений за межі виконавчої влади структурно, однак
суттєво інтегрований до неї функціонально. В основі різних способів співвідношення
президента з виконавчою владою лежать несхожі доктринальні підходи до розуміння
функціональної природи президента та його ролі в державному механізмі. Пошуками
оптимального структурного та функціонального співвідношення президента з виконавчою
владою позначена вся історія розвитку республіканської форми правління. Результати цього
пошуку відбиває розмаїття сучасних республік. Однак і на сьогодні питання про
співвідношення президента з виконавчою владою залишається предметом наукової дискусії.
Наявний досвід республіканського державотворення засвідчує, що як структурне злиття
президента з виконавчою владою, так і максимальне дистанціювання цих інститутів
обмежують функціональний потенціал глави держави і зумовлюють зосередження
виконавчої влади в одних руках. Питання про співвідношення президента з виконавчою
владою набуває особливого значення для пострадянських республік, у яких намір посилити
ефективність виконавчої влади засобом збільшення впливу на неї з боку президента в
багатьох випадках було здійснено вкрай необережно. У більшості пострадянських республік,
принаймні на початковому етапі їх розвитку, посилення конституційного статусу президента
сягнуло критичної межі, спричинивши адміністративне підпорядкування йому системи
органів виконавчої влади. Врешті-решт це спотворило природу прийнятої в них змішаної
республіканської форми правління і стало однією з найважливіших причин розвитку явища
суперпрезидентства. Питання про співвідношення Президента України з виконавчою владою
– ключове у визначенні напряму конституційної корекції вітчизняної форми правління. За
будь-яких умов спосіб поєднання Президента України з виконавчою владою не повинен ні
перешкоджати реалізації конституційних функцій Глави держави, ні перетворювати його на
фактичного главу виконавчої влади.

Тип файлу: Стаття
Ключові слова: державний механізм; форма правління; президентська республіка; парламентарна республіка; змішана республіка; президент; виконавча влада; дуалізм виконавчої влади
Теми: За напрямами > Політика
Підрозділи: Навчально-науковий інститут права ім. І. Малиновського
Розмістив/ла: Галина Цеп'юк
Дата розміщення: 04 Жов 2021 13:22
Остання зміна: 04 Жов 2021 13:22
URI: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8564

Actions (login required)

Переглянути елемент Переглянути елемент