Digital Repository of Ostroh Academy

Філософсько-антропологічний вимір феномена комунікації в інтерпретаціях ХХ ст. (Philosophical and Anthropological Dimension of the Communication Phenomenon in the 20th Century Interpretation)

Лучак, А.-М. (A-M. Luchak) (2015) Філософсько-антропологічний вимір феномена комунікації в інтерпретаціях ХХ ст. (Philosophical and Anthropological Dimension of the Communication Phenomenon in the 20th Century Interpretation). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія» (Вип.17). pp. 17-22.

[img]
Preview
PDF - Published Version
Download (279kB) | Preview

Abstract

У статті досліджено антропологічний вимір феномена комунікації як гуманістичного чинника в епоху технократизму. Розглянуто філософські теорії комунікації в контексті зміни парадигми: саморозуміння, взаєморозуміння та дискурсивно-наративних практик. Окреслено головні критерії, згідно з якими проаналізовані концепції комунікації віднесено до тієї чи іншої парадигми. Обґрунтовано, що дискурсивно-наративні практики сьогодні є панівною філософською парадигмою у дослідженні феномену комунікації. З’ясовано, що саморозуміння як екзистенційна свобода відкриває людину для Іншого, уможливлюючи інтерсуб’єктивну взаємодію. Натомість взаєморозуміння слугує досягненню згоди щодо нормативної координації поведінки. Нарація як дискурсивно значуща оповідь спонукає комунікантів до дії. (The author studies anthropological dimension of the phenomenon of communication as a humanistic factor in the era of technocracy. European integration processes make communication a valuable framework agreement in the construction of ideological orientations. The article highlights the philosophical theory of communication in the context of a paradigm shift: self-understanding, mutual understanding and discursive-narrative practices. The author identifies main criteria by which the concepts of communication under study are related to the particular paradigm. Existential understanding of communication represents the self-understanding paradigm in which a person appears as a spiritual being who seeks to know him and others, to get rid of the vanity of the world, claiming the freedom in existence. Transition from subjectivity to intersubjectivity means origin in philosophy of communication the paradigm of mutual understanding. Experience of the Other is a goal that is embodied in single social discourse that aims to reach the consensus. Virtualization of the social human activity leads to changes in the life environment and opens a new meaning of the concept of communication as a process of active interaction, which can lead to positive social change. Network discourses now are identified with social and communication networks. It is proved that the discursive-narrative practice nowadays is a dominant philosophical paradigm in the study of the communication phenomenon. Mutual understanding leads to the consensus on regulatory coordination of human behaviour. Narration as discursively significant story encourages communicators to action.)

Item Type: Article
Corporate Creators: Львівський національний університет ім. І. Франка.
Uncontrolled Keywords: Комунікація, дискурс, діалог, наратив, саморозуміння, взаєморозуміння, дискурсивнонаративні практики (Сommunication, discourse, dialogue, narrative, self-understanding, mutual understanding, narrative practice)
Subjects: by fields of science > Social security
Divisions: UNSPECIFIED
Depositing User: Галина Цеп'юк
Date Deposited: 27 Jul 2015 12:23
Last Modified: 27 Jul 2015 12:23
URI: http://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/3878

Actions (login required)

View Item View Item