Регламентація економічної діяльності єврейської громади на Волині у середині XVIII століття (епізод 1759 р. з міської метрики Любара) (The Regulation of Economic Activities of the Jewish Community in Volyn in the 18th century (the Case of 1759 from Liubarʼs Parish Register)

Близняк, М. (M. Blyzniak) (2019) Регламентація економічної діяльності єврейської громади на Волині у середині XVIII століття (епізод 1759 р. з міської метрики Любара) (The Regulation of Economic Activities of the Jewish Community in Volyn in the 18th century (the Case of 1759 from Liubarʼs Parish Register). Universum Historiae et Archeologiae = The Universe of History and Archeology = Універсум історії та археології = Универсум истории и археологии. Вип. 1, Т. 2 (27). pp. 70-83.

PDF - Published Version Download (590kB)

Abstract

Мета статті полягає у встановленні ролі та значення регламентації економічної діяльності єврейської громади у містах Волині на прикладі приватновласницького міста Любара. Методи дослідження: історико-генетичний, компаративний, метод аналогії, аналізу та синтезу, індукції та дедукції. Основні результати: в статті висвітлено питання регламентації економічної діяльності єврейської громади в містах як однієї з найбільш підприємливих іноетнічних громад на теренах Волині. Українці в містах переважно були зайняті в аграрному секторі. Фактично всі міські поселення воєводства перебували у приватних руках. Урбаністичні осередки хоч і були центрами розвитку головних сфер людської цивілізації, проте власниками (а також посесорами) – князями та магнатами, шляхтичами – сприймалися у першу чергу як обʼєкти власного збагачення (рента, ярмарки, торги, пропінація). До таких і відносилося прикордонне місто Любар, що перебувало у власності Францішка Фердинанда Любомирського. Наявність у його спадковому володінні міських центрів вимагала особливого погляду та відповідної «політики» щодо містян та участі їх в економічній сфері. Таким чином, євреї-любарці отримали нормативне розпорядження. Статус аристократа позбавляв можливості займатися торгівлею безпосередньо. У цій ситуації на перший план виступають євреї як одна з досить численних громад, динаміка демографічних показників яких демонструє високі результати впродовж усього досліджуваного періоду. Панська адміністрація у місті Любарі, як відомо з джерел, у середині XVIII cт. віддала на відкуп євреям практично усі сфери економіки: торгівлю, лихварство, ремесла і промисли. Чітка регламентація податків, що стягувалися з конкретних видів діяльності, стала одним із важливих нормативно-регулювальних елементів міського життя євреїв у Кременецькому повіті. Під приводом фіскальних аспектів магнат претендував і на єврейське повсякдення (сімейні вузи, освіта тощо). З опублікованого у додатку «Реєстру податків з кагалу міста Любара 1759 р.» дізнаємося про важливі структурні сегменти товарно-грошових відносин у місті та їх співвідношення. Аналогічна регламентація у вигляді «реєстру» була апробована й в іншому волинському місті Любомирських – Межирічі (Корецькому). Практичне значення: оприлюднені результати дослідження мають регіональне значення, проте можуть слугувати доповненням до конкретних аспектів економічної історії міста Правобережної України, що стосуються оподаткування, а також загальних проблем міського життя Волині, правового поля взаємовідносин єврейського кагалу та магната. Оригінальність полягає у приведенні прикладів у порівняльному контексті та аналізі конкретних цифрових значень у вигляді податкових сум, що сплачував єврейський кагал міста Любара. Наукова новизна: вперше запропоновано інтерпретацію та публікацію джерела нормативно-регулювального характеру з минулого урбаністичних осередків Волині у середині XVIII ст., що дозволить краще зрозуміти та доповнити питання фінансового становища та можливості євреїв краю та власників міст. Тип статті: описова.

Actions (login required)

View Item