Intertextuality and translation theory: strategies of research (Iнтертекстуальність і теорія перекладу: стратегії дослідження)

Dzera, Oksana (Оксана Дзера) (2018) Intertextuality and translation theory: strategies of research (Iнтертекстуальність і теорія перекладу: стратегії дослідження). Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія». (2(70)). pp. 11-15.

[thumbnail of 5.pdf] PDF - Published Version
Download (369kB)

Анотація

The new millennium has brought about tangible changes into the scholarly paradigm of translation studies, thus, re-forming traditional research strategies. Translation-focused investigation of intertextuality is carries out by representatives of different schools and trends.
Generalization and systematization of their contribution makes manifest the following fi elds of research: general philosophic (translation of quotations and explicit allusions); poststructural (reproduction of implicit intertext); polysystemic (introduction of translation intertexts, i.e. literary and paraliterary references to the target culture); genrological (translation as intertext with a correlation of the primary and the
secondary, thus determining the corresponding translation genre); discourse (intertextuality viewed as a textual determinant representing pragmatic signs and motivating reception).
(Початок нового тисячоліття вніс суттєві зміни в наукову парадигму перекладознавства, що призвели до помітного переформатування усталених дослідницьких стратегій. У перекладознавстві дослідження інтертекстуальності ведуться представниками багатьох шкіл і напрямів на різних методологічних засадах. Узагальнюючи і систематизуючи їхні праці, виділяємо ряд таких напрямів: загальнофілософський (усвідомлення перекладу як інтертекстуального явища та інтертексту як моделі перекладу); традиційний (переклад цитат і експліцитних алюзій); постструктуральний (відтворення імпліцитного інтертексту);
полісистемний (поява в цільовому тексті перекладацьких інтекстів – літературних і паралітературних покликів на сприймаючу культуру); жанрологічний (переклад як інтертекст з певним співвідношенням первинного і вторинного, що мотивує наявність відповідних перекладацьких жанрів перекладу); дискурсний (інтертекстуальність як детермінанта тексту, яка репрезентує прагматичні ознаки і визначає рецепцію).)

Тип файлу: Стаття
Ключові слова: intertextuality, interxtuality, intertextual irony, mythoworld, implicit intertext, logopoeia, metatext, metacommunication, intertextual hybrid, topology of culture (інтертекстуальність, інтекстуальність, інтертекстуальна іронія, міфосвіт, імпліцитний інтертекст, логопоейя, метатекст, метакомунікація, інтертекстуальний гібрид, топологія культури)
Теми: За напрямами > Загальні питання лінгвістики та літератури
Підрозділи: UNSPECIFIED
Розмістив/ла: Галина Цеп'юк
Дата розміщення: 23 Тра 2019 07:04
Остання зміна: 23 Тра 2019 07:04
URI: https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/7671

Actions (login required)

Переглянути елемент Переглянути елемент