Якубович, M. (M. Yakubovych) (2019) Aвіценна й авіценізм у мусульманській філософській думці на українських землях: посткласичний період (ХVII – ХVIII ст.) (Avicenna and Avicennism in the Muslim Philosophical Thought on Ukrainian lands: Post-Classical Period). Sententiae, 38 (1). pp. 27-39. ISSN 2075-6461
PDF
- Published Version
Download (326kB) |
Анотація
Стаття присвячена розвитку авіценізму на українських землях, а саме в творчості мусульманських мислителів, які походили з Півдня України в період раннього модерну.
Враховуючи важливість спадщини Ібн Сіни (Авіценни) для мусульманської філософської й терологічної думки, виникає питання про ті галузі знання, які стали спільними для обох підходів. Оскільки саме такою була онтологія Ібн Сіни, зокрема ідея відповідної градації
буття («необхідне – можливе – неможливе»), а також осмислення самого існування як предикату, як теологічна, так і філософська традиція розвивалася саме в тому руслі, який був заданий ранніми коментаторами Ібн Сіни. Проведено дослідження спадщини трьох
мусульманських мислителів, що походили з України (Абу ль-Бака’ аль-Кафауві, Мухаммад аль-Кафауві, Мухаммад аль-Аккірмані), простежено рецепцію не лише «теологічного авіценізму», а й безпосередньо праць ібн Сіни. Якщо в початковий період (і це характерно для спадщини Абу ль-Бака’ аль-Кафауві) авіценізм розглядався більш описово, то мислетелі XVIII століття (Мухаммад аль-Кафауві) уже докладали значних зусиль для вирішення відповідних проблем, які залишав по собі «класичний авіценізм» (проблема божественного знання нескінченості та ін.). На основі відповідних рукописів, частина з яких
уперше вводиться в науковий обіг, обґрунтовується ідея про те, що осмислення авіценізму вихідцями з «ісламської частини» України загалом було включено у близькосхідний
філософський процес тих часів, хоча існували й свої особливі риси.
(The article is dedicated to the development of Avicennism in the Ukrainian lands, first of all, in
the works of Muslim thinkers who came from the South of Ukraine during the early Modern Era.
Giving the importance of the legacy of Ibn Sina (Avicenna) for the Muslim philosophical and
theological thought, the question arises of those areas of knowledge that have become common to
both approaches. Since ontology of Ibn Sina is meant, in particular the idea of a corresponding
gradation of being ("necessary – possible – Impossible"), as well as understanding the very
existence as a predicate, both theological and philosophical tradition developed in the direction that
was prescribed by the early avicennian commentators. On the basis of the study of the heritage of
the Muslim scholars coming from Ukraine (Abu al-Baqa’ al-Kafawi, Muhammad al-Kafawi,
Muhammad al-Aqkirmani), the reception of not only "theological avicennicism", but also the
works of ibn Sina was adressed. If the initial period (and this is characteristic of the Abu al-Baqa
al-Kafawi’s works), Avicennism was considered more descriptively, while the thinkers of the 18th
century (Muhammad al-Kafawi and Muhammad al-Aqkirmani) have already made significant
efforts to address the corresponding problems that left in “classic Avicennicism" (problem of divine
knowledge of infinity, etc.). Based on the relevant manuscripts, some of which are first introduced
into scientific circulation, the study makes the following conclusion: the understanding of
Avicenism coming from the "Muslim part" of Ukraine as a whole was generall related to the
developments in the the Middle Eastern philosophical process of those times. Nevertheless, some
local features of the tradition were traced as well.)
Тип файлу: | Стаття |
---|---|
Теми: | За напрямами > Філософія |
Підрозділи: | Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра релігієзнавства (колишня кафедра) |
Розмістив/ла: | Галина Цеп'юк |
Дата розміщення: | 14 Січ 2020 09:16 |
Остання зміна: | 14 Січ 2020 09:16 |
URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/7997 |
Actions (login required)
Переглянути елемент |