Близняк, М. (M. Blyzniak) (2019) Регламентація економічної діяльності єврейської громади на Волині у середині XVIII століття (епізод 1759 р. з міської метрики Любара) (The Regulation of Economic Activities of the Jewish Community in Volyn in the 18th century (the Case of 1759 from Liubarʼs Parish Register). Universum Historiae et Archeologiae = The Universe of History and Archeology = Універсум історії та археології = Универсум истории и археологии. Вип. 1, Т. 2 (27). pp. 70-83.
PDF
- Published Version
Download (590kB) |
Abstract
Мета статті полягає у встановленні ролі
та значення регламентації економічної діяльності єврейської громади у містах Волині на прикладі приватновласницького міста Любара. Методи дослідження:
історико-генетичний, компаративний, метод аналогії,
аналізу та синтезу, індукції та дедукції. Основні результати: в статті висвітлено питання регламентації
економічної діяльності єврейської громади в містах як
однієї з найбільш підприємливих іноетнічних громад
на теренах Волині. Українці в містах переважно були
зайняті в аграрному секторі. Фактично всі міські поселення воєводства перебували у приватних руках. Урбаністичні осередки хоч і були центрами розвитку головних сфер людської цивілізації, проте власниками (а
також посесорами) – князями та магнатами, шляхтичами – сприймалися у першу чергу як обʼєкти власного збагачення (рента, ярмарки, торги, пропінація).
До таких і відносилося прикордонне місто Любар, що
перебувало у власності Францішка Фердинанда Любомирського. Наявність у його спадковому володінні міських центрів вимагала особливого погляду та відповідної «політики» щодо містян та участі їх в економічній сфері. Таким чином, євреї-любарці отримали нормативне розпорядження. Статус аристократа позбавляв можливості займатися торгівлею безпосередньо. У
цій ситуації на перший план виступають євреї як одна
з досить численних громад, динаміка демографічних
показників яких демонструє високі результати впродовж усього досліджуваного періоду. Панська адміністрація у місті Любарі, як відомо з джерел, у середині
XVIII cт. віддала на відкуп євреям практично усі
сфери економіки: торгівлю, лихварство, ремесла і промисли. Чітка регламентація податків, що стягувалися
з конкретних видів діяльності, стала одним із важливих нормативно-регулювальних елементів міського
життя євреїв у Кременецькому повіті. Під приводом
фіскальних аспектів магнат претендував і на єврейське
повсякдення (сімейні вузи, освіта тощо). З опублікованого у додатку «Реєстру податків з кагалу міста Любара 1759 р.» дізнаємося про важливі структурні сегменти товарно-грошових відносин у місті та їх співвідношення. Аналогічна регламентація у вигляді «реєстру» була апробована й в іншому волинському місті
Любомирських – Межирічі (Корецькому). Практичне
значення: оприлюднені результати дослідження мають регіональне значення, проте можуть слугувати доповненням до конкретних аспектів економічної історії
міста Правобережної України, що стосуються оподаткування, а також загальних проблем міського життя
Волині, правового поля взаємовідносин єврейського
кагалу та магната. Оригінальність полягає у приведенні прикладів у порівняльному контексті та аналізі
конкретних цифрових значень у вигляді податкових
сум, що сплачував єврейський кагал міста Любара.
Наукова новизна: вперше запропоновано інтерпретацію та публікацію джерела нормативно-регулювального характеру з минулого урбаністичних осередків
Волині у середині XVIII ст., що дозволить краще зрозуміти та доповнити питання фінансового становища
та можливості євреїв краю та власників міст. Тип
статті: описова.
Item Type: | Article |
---|---|
Uncontrolled Keywords: | містяни; прибутки; податки; Волинське воєводство (Citizens; Incomes; Taxes; Volyn province) |
Subjects: | by fields of science > History |
Divisions: | The College of International Relationship > The Department of History |
Depositing User: | Галина Цеп'юк |
Date Deposited: | 24 Jan 2020 17:53 |
Last Modified: | 24 Jan 2020 17:53 |
URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8100 |
Actions (login required)
View Item |