Руда, Галина Василівна (2013) Розвиток готовності практичного психолога до взаємодії з педагогічним колективом школи. PhD thesis, Національна Академія педагогічних наук України.
PDF
- Published Version
Download (2MB) |
Анотація
Актуальність дослідження зумовлена особливими соціальними
очікуваннями щодо практичної психології в системі освіти та необхідністю підвищення рівня професійної діяльності шкільних психологів. Це набуває особливого значення внаслідок поширення в суспільстві і в освітньому закладі зокрема, особистісних та міжособистісних проблем, які вимагають кваліфікованої фахової допомоги. Виконуючи функцію оптимізації спільної діяльності учасників навчально-виховного процесу в школі, психолог виступає посередником у системі взаємостосунків між ними. Він повинен
діагностувати стан цієї системи, виокремлювати питання, що стосуються умов її функціонування, приймати відповідні рішення, будувати стратегію і тактику втілення їх у життя.
Важливою умовою успішного вирішення вищезазначених завдань
дослідники вважають саме оптимальну професійну взаємодію психолога і педагогічного колективу, відзначаючи при цьому складність та неоднозначність її організації в закладах освіти (М. Бітянова, І. Дубровіна, Ю. Гільбух, Р. Овчарова та ін.). Пояснюється це багатьма причинами. З одного боку – психологічною невизначеністю очікувань шкільної адміністрації та педагогічного колективу щодо можливостей шкільного психолога, неготовністю педагогів до ефективної взаємодії з ним, невизначеним і досить низьким статусом практичного психолога в загальноосвітньому закладі, відсутністю запиту на його участь у навчальновиховному процесі, об’єктивних критеріїв оцінки ефективності його
професійної діяльності. З іншого боку – недосконалістю системи підготовки спеціалістів-психологів, відсутністю еталонного профілю практичного психолога, невідповідністю особистісних якостей вимогам професії, недостатнім рівнем готовності самих психологів до взаємодії з педагогічним
колективом школи. Слід зазначити, що проблема готовності особистості до професійної діяльності була предметом уваги багатьох дослідників. Вченими напрацьовані свої підходи до розкриття сутності готовності до праці та різних видів
професійної діяльності (Г. Балл, М. Дьяченко, Р. Каламаж, Л. Кандибович, Л. Карамушка, В. Моляко, П. Перепелиця, М. Смульсон, М. Томчук та ін.), до шкільного та професійного навчання (Н. Уткіна, А. Єлісєєв, Н. Шевченко та ін.), до педагогічної діяльності та до виконання педагогом окремих
професійних завдань і функцій (О. Винославська, П. Горностай, К. ДурайНовакова, Л. Кондратова, А. Линенко, В. Семиченко, В. Сластьонін та ін.). Не менш вагоме місце у дослідженнях вітчизняних та зарубіжних науковців займає проблема взаємодії. Їй присвятили свої роботи Г. Андрєєва,
Л. Виготський, В. Давидов, М. Коць, С. Максименко, А. Маслоу, В. Мясіщев, К. Роджерс, Д. Тібо, Л. Фестингер, Е. Фромм, Ф. Хайдер та ін. Проблема підготовки практичних психологів була предметом дослідження вчених: Є. Альошиної, Н. Амінова, В. Большакова, О. Бондаренка, О. Бондарчук, Ф. Василюка, С. Васьківської, Ж. Вірної, І. Володарської, П. Горностая, Т. Говорун, О. Донцова, Ю. Ємельянова,
C. Максименка, В. Семиченко, О. Солодухової, В. Панка, Л. Петровської, Н. Пов’якель, Є. Помиткіна, Н. Пророк, Т. Титаренко, Л. Уманець, Н. Чепелєвої, І. Юсупова, Т. Яценко та ін. Ними аналізувалися проблеми адаптації студентів до умов навчання, питання актуальності особистісного
зростання психолога в процесі професійної підготовки, ролі активних та інтерактивних методів навчання у цьому процесі, особливості підготовки до різних аспектів професійної діяльності, пропонувались моделі структури особистості практикуючого психолога. Більшість теоретичних і прикладних досліджень із проблеми діяльності практичного психолога в системі освіти орієнтовані на роботу психолога
безпосередньо з дітьми (І. Дубровіна, А. Прихожан, М. Толстих та ін.). Є праці, в яких автори зосереджують свою увагу на адаптації практичного психолога в закладі освіти (М. Бітянова, А. Красило, А. Новгородцева, Р. Овчарова, Л. Скрипко та ін.).
Що ж до проблеми готовності практичного психолога до взаємодії з педагогічним колективом школи, то вона не виступала предметом спеціальних наукових досліджень, натомість заявила про себе у безпосередній професійній діяльності. Отже, соціальна значущість проблеми
та її недостатня наукова розробленість зумовили вибір теми дисертаційного дослідження «Розвиток готовності практичного психолога до взаємодії зпедагогічним колективом школи».
Тип файлу: | Дисертація (PhD) |
---|---|
Additional Information: | Науковий керівник Семиченко Валентина Анатоліївна, доктор психологічних наук, професор |
Теми: | За напрямами > Психологія |
Підрозділи: | UNSPECIFIED |
Розмістив/ла: | бібліотека Алла Шевцова |
Дата розміщення: | 25 Січ 2022 18:00 |
Остання зміна: | 25 Січ 2022 18:00 |
URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8600 |
Actions (login required)
Переглянути елемент |