Церковно-інституційні трансформації українського православ'я в роки другої світової війни

Смирнов, Андрій Іванович (2020) Церковно-інституційні трансформації українського православ'я в роки другої світової війни. Doctoral thesis, Національний університет "Острозька академія".

PDF - Published Version Download (2MB)

Анотація

Об’єднання православних спільнот і конституювання помісної Православної Церкви України (ПЦУ) 2018 р. мало
тривалу передісторію, оскільки йшлося не про реалізацію якогось короткострокового проєкту, а про результат понад столітньої цілеспрямованої боротьби православних українців за автокефалію своєї Церкви та її визнання у
Вселенському православ’ї. Процес здобуття «Патріаршого і Синодального Томосу надання автокефального церковного устрою Православній Церкві України», що завершився його врученням Блаженнішому митрополиту Київському і всієї України Епіфанію Думенку на Фанарі, спонукає до поглибленого переосмислення історичного досвіду боротьби українців за церковну незалежність. Загальновідомо, що релігійний чинник справляв потужний вплив не тільки на духовне життя України, а й на процеси українського націє- і державотворення. Про це свідчить, зокрема, синхронність активізації
автокефального руху в православ’ї й національно-визвольної боротьби українського народу. У XX ст. цей рух пройшов три фази розвитку: 1) під час української революції (Українська Автокефальна Православна Церква (УАПЦ)
митрополита Василя Липківського); 2) за німецької окупації (Адміністратура УАПЦ митрополита Полікарпа Сікорського); 3) наприкінці 1980-х – на початку 1990-х рр., коли було проголошено відродження УАПЦ, а владику Мстислава
Скрипника обрано патріархом Київським і всієї України.
В умовах XX століття – «віку екстремізму» за визначенням Еріка Гобсбаума – Православна Церква зазнавала жорстоких переслідувань як від комуністичного, так і нацистського тоталітарних режимів. Володіючи беззаперечним авторитетом і справляючи неабиякий морально-психологічний
вплив на населення, вона стала не тільки об’єктом прискіпливої уваги ключових гравців на геополітичній шахівниці Другої світової війни, а й низки
інспірацій та інсинуацій з їхнього боку, спрямованих на перешкоджання становленню незалежної Церкви. Дослідження інституційних трансформацій Православної Церкви воєнної доби дає змогу стверджувати не лише про прояви
політичного конформізму серед духовенства, але й про його здатність протистояти релігійному тиску й терору з боку тоталітарних режимів. Обрана тема є суспільно значущою, зважаючи, зокрема, на необхідність поєднання еклезіальних і світських підходів до вивчення церковно-історичної
тематики. Означений ракурс розгляду проблеми дає змогу, крім узагальнення відомих фактів і заповнення значних лакун в історії української Другої світової війни, переглянути низку усталених уявлень про юрисдикційно-канонічний
статус Православної Церкви. З’ясування цього питання може відіграти неабияку роль в осмисленні сутностей інституційних трансформаційАвтономної Православної Церкви (АПЦ) й УАПЦ, що дотепер досліджувалися на обмеженому колі історичних джерел.
Необхідність звернення до окресленої проблематики зумовлена не тільки академічним інтересом, а й реаліями сучасного стану українського православ’я, яке залишається розділеним на дві юрисдикції – ПЦУ й Українську Православну Церкву (УПЦ) в єдності з Московським Патріархатом.
Комплексне історико-релігієзнавче осмислення суспільно-політичних й еклезіальних обставин виникнення, перебігу та наслідків інституційного розколу українського православ’я в роки війни володіє потенціалом з’ясування
витоків сучасного міжправославного протистояння, а також виявити адекватні шляхи й засоби його подолання.

Тип файлу:	Дисертація (Doctoral)
Additional Information:	Науковий консультант: Стоколос Надія Георгіївна, доктор історичних наук, професор
Теми:	За напрямами > Історія Дисертації
Підрозділи:	UNSPECIFIED
Розмістив/ла:	бібліотека Алла Шевцова
Дата розміщення:	12 Чер 2024 08:56
Остання зміна:	12 Чер 2024 08:56
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8767

Actions (login required)

Переглянути елемент