Концептуалізація душі у контексті релігійно-антропологічних пошуків представників української філософської думки кінця ХІХ - першої половини ХХ ст.

Веремейчик, Сергій Володимирович (2021) Концептуалізація душі у контексті релігійно-антропологічних пошуків представників української філософської думки кінця ХІХ - першої половини ХХ ст. Other thesis, Національний університет "Острозька академія".

PDF - Published Version Download (1MB)

Анотація

Глибинні трансформації сучасної соціокультурної реальності, що являє собою мережу інтеграційних зв’язків і
відносин, які складають сутність глобалізаційних процесів, споживацькі імперативи суспільного розвитку, що ставлять під загрозу духовну основу культурної самомотожності України, вимагають відновлення трагічно обірваної
релігійно-антропологічної філософської традиції кінця ХІХ – першої половини ХХ ст. Це набуває особливої актуальності в умовах цивілізаційної кризи та епохального пограниччя, ознаменованого зміною світоглядних парадигм.
Модифікація духовної реальності, потреба пошуку її автентичних начал у контексті взаємодії автономного та гетерономного у духовному світі людини усе більшою мірою концептуалізує поняття душі як ключової категорії гуманітарного пошуку та незаперечної умови збереження системи смисложиттєвих орієнтирів, невіддільних від релігійно-академічної традиції, яку репрезентують О. Гіляров, С. Гогоцький, В. Зеньковський, О. Козлов,
Й. Міхневич, О. Новицький, М. Олесницький, Г. Челпанов, Г. Шпет, П. Юркевич тощо. Їхня діяльність так чи інакше співвіднесена із Київським університетом Святого Володимира, який на той час становив своєрідне культурне середовище, що постало органічною частиною української
культурної традиції. Вона увібрала в себе вчення отців християнської церкви, а також теоретичний спадок різних напрямків і шкіл європейської філософії,
вписавши його у контекст православної свідомості та узгодивши з базовими настановами філософського теїзму. Найвищою спонукою людини було визнано
«сферу духа», яку філософи намагалися знайти у глибинах людської душі, що володіє «позаемпіричною глибиною» і не обмежена вимірами земного життя.
У модифікованому вигляді німецька класична філософія постала
очевидним каталізатором духовно-академічного філософування. Його представники намагалися вибудувати власну світоглядну позицію на засадах системності та раціональності у тісному взаємозв’язку з «вимогами серця». Нині важливо усвідомити рецептивні форми засвоєння європейського
розмислового дискурсу в культурі серця України та їх історико-філософські витоки. Таким чином, реконструкція означених підходів у рамках «спеціалізованого філософського дискурсу» української філософської думки кінця ХІХ – першої половини ХХ ст., що постулює значимість людської душі та
моральну гідність людини, дозволить глибше осягнути специфіку духовного життя в умовах наявної духовної кризи.

Тип файлу:	Дисертація (Other)
Additional Information:	Залужна Алла Євгенівна доктор філософських наук, професор
Теми:	За напрямами > Релігія Дисертації
Підрозділи:	UNSPECIFIED
Розмістив/ла:	бібліотека Алла Шевцова
Дата розміщення:	12 Чер 2024 08:27
Остання зміна:	12 Чер 2024 08:27
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8773

Actions (login required)

Переглянути елемент