Весільна обрядовість у художньому просторі роману Василя Махна «Вічний календар»: імагологічний аспект (The wedding rituals in the artistic discourse of Vasyl Makhno’s novel “The Eternal Calendar”: an imagological aspect)

Янковська, Ж. О. (Zh. O. Yankovska) (2024) Весільна обрядовість у художньому просторі роману Василя Махна «Вічний календар»: імагологічний аспект (The wedding rituals in the artistic discourse of Vasyl Makhno’s novel “The Eternal Calendar”: an imagological aspect). Вчені записки Таврійського національного університету ім. В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 35(74) (2). pp. 235-239. ISSN 27104656

PDF - Published Version Download (335kB)

Анотація

Стаття порушує проблему репрезентації в сучасній романістиці весільного обряду. Весілля як етнокультурний феномен в Україні має тривалу історію вивчення, однак не втратило своєї актуальності й нині. Важливий внесок у збереженні в народній пам’яті цієї обрядової традиції належить живопису та художній літературі. В. Махно у романі «Вічний календар» приділяє значну увагу відтворенню весільного різноманіття та його еволюцію у широких часових координатах (ХVІI–ХХ ст.) Мета статті – проаналізувати функції весільної обрядовості в романі В. Махна «Вічний календар» та її імагологічне різноманіття. Під час дослідження використано історико-культурний, порівняльно-історичний, структурно-семіотичний методи та імагологічний аналіз. Основним подієвим тлом сюжетних ліній роману слугує фронтирна територія Західної України з селом Язлівцем у центрі (нині Тернопільська обл.). Край став місцем укорінення для представників різних етнічних спільнот. Це дало можливість показати весільний обряд, притаманний різним національним та релігійним культурам (українській, польській, єврейській). Кульмінаційною імагологічною точкою обрядової реконструкції у романі стає одруження українки Варвари Баревич та османського урядника Мурзи за експериментальним ритуалом. Його особливість полягає в поєднанні християнських та мусульманських звичаїв. У статті проаналізовано основні функції описаних весільних обрядів: формування родинного древа персонажів, ритуалізації повсякдення, збереження етнічних традицій, їх імагологічне зіставлення та пошук екуменічних компромісів. В. Махно переважно зосереджений на ритуалізованій компоненті втілення обряду, на спостереженнях його ефекту та резонансу в соціумі. як серед «своїх», так і «чужих». У його інтерпретації прагнення до святкового перформансу переважає сакральне осердя обряду. У фокусі весільних вражень загалу зазвичай перебувають вінчання, одяг молодих, почет, учта, посаг. У романі попри антропологічну суголосність низки весіль наголошено, що кожен етнос намагається на рівні обрядовості зберігати національну своєрідність.
(The article delves into the portrayal of wedding ceremony traditions in contemporary fiction. The wedding ceremony, as an ethno-cultural phenomenon in Ukraine, has a long history of study, but its portrayal remains the significant cultural relevance even today. An important contribution to the preservation of this ceremonial tradition in the people’s memory belongs to painting and fiction. Vasyl Makhno, in his novel «The Eternal Calendar», pays considerable attention to the reproduction of the wedding diversity and its evolution within a wide temporal spanning from the 18th to the 20th century. The purpose of the article is to analyse the functions of the wedding rituals in Vasyl Makhno’s novel «The Eternal Calendar» and its imagological diversity. The research is based on historical-cultural, comparativehistorical, structural-semiotic methods, and imagological analysis. The main background of the plot lines of the novel is the frontier territory in the Western Ukraine, with the village of Yazlivets in its centre (currently Ternopil region). The region became the settling place for representatives of various ethnic communities. This made it possible to depict the wedding ceremony inherent in different national and religious cultures (Ukrainian, Polish, Jewish). The culminating imagological point of the ritual reconstruction in the novel is the marriage of Ukrainian woman Varvara Barevich and the Ottoman official Murza, wherein they engage in an unconventional ritual. Its peculiarity lies in the combination of Christian and Muslim customs.
The article establishes the main functions of the described wedding ceremonies: the formation of the family tree of the characters, the theatricalization of everyday life, the preservation of ethnic traditions, their imagological comparison, and the search for ecumenical compromises. Vasyl Makhno mainly focuses on
the theatrical component of the rite’s implementation, its effect, and resonance in the public, both among the «оwns» and «others». In his interpretation, the desire for a festive performance prevails over the sacred heart of the rite. In general, the focus of wedding impressions is on the church wedding ceremony, the bride and groom’s clothes, honours, banquet and dowry. In the novel, despite the anthropological concordance of a number of weddings, it is emphasized that each ethnic group tries to preserve its self-identifying uniqueness at the level of rituals)

Тип файлу:	Стаття
Ключові слова:	фронтир, обряд, імагологія, укорінення, екуменізм, ритуалізалізація (frontier, rite, imagology, rooting, ecumenism, theatricalization)
Теми:	За напрямами > Загальні питання лінгвістики та літератури
Підрозділи:	Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра філософії та культурного менеджменту
Розмістив/ла:	заввідділу Наталя Денисенко
Дата розміщення:	04 Лип 2024 11:46
Остання зміна:	04 Лип 2024 11:46
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/9236

Actions (login required)

Переглянути елемент