Архітектоніка втрачених місць: символіка порожніх будинків у творі Г. Пагутяк “Захід сонця в Урожі” (Architectonics of lost places: the symbolism of empty buildings in the work by H. Pahutyak “Sunset in Urizh”)

Гаврилюк, О. Р. (O.Havryliuk) (2024) Архітектоніка втрачених місць: символіка порожніх будинків у творі Г. Пагутяк “Захід сонця в Урожі” (Architectonics of lost places: the symbolism of empty buildings in the work by H. Pahutyak “Sunset in Urizh”). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія» (22(90)). pp. 100-104. ISSN 25192558

PDF - Published Version Download (475kB)

Анотація

У статті розглянуто проблему простору в художній літературі на прикладі повісті Г. Пагутяк “Захід сонця в Урожі”. Робота зосереджена на темі порожніх будинків, їхнього концептуального значення, зокрема на використанні письменницею образів покинутих місць для передачі динаміки сюжету та розвитку персонажів. До уваги взято як реальні, так і символічні аспекти жител, що впливають на перебіг подій. Додатково простежено функцію Урожа як окремого замкнутого універсуму, що є осередком локального буття у творі. З’ясовано, що авторка творить альтернативний містифікований вимір, де теми відчуженого, дезорієнтованого та втраченого розвиваються через взаємодію персонажів зі спорудами. Аналіз індивідуальних особливостей будівель та патернів поведінки героїв щодо них дозволяє простежити роль поруйнованих домів у зміні психоемоційного стану дійових осіб. У такий спосіб простір постає не лише ареною подій, але і їхнім безпосереднім активним учасником, що впливає на структуру дійсності та її сприйняття персонажами. Через розкриття персональної історії жител та їхніх господарів письменниця занурює читача у глибини психіки героїв, демонструючи плин їхніх думок, розвиток внутрішніх конфліктів та пошук ідентичності. Тілесні та ментальні аналогії між жінкою та будинками підкреслюють нестабільність її положення, демонструють пригніченість душі та нестійкість психічного стану персонажки, бажання втекти від самотності та пошук зв’язку зі своїм “я”. Робота доводить, що у контексті твору Г. Пагутяк образ порожніх будівель набуває значення індикатора підсвідомості головної героїні. Покинуті будинки стають архетипними об’єктами, функцією яких є відображення колективних аспектів людського досвіду. Висновки дослідження сприяють кращому розумінню ролі простору в художньому тексті, зокрема у висвітленні характерів персонажів.
(The article considered the problem of space in fiction on the example of H. Pahutyak’s story “Sunset in the Urizh”. The work is focused on the topic of empty houses, and their conceptual meaning, in particular, on the writer’s use of images of abandoned places to convey the dynamics of the plot and the development of characters. Taken into account as real as symbolic aspects of the houses, which influence the course of events. Additionally, the function of the Urizh as an individual closed universe, is the centre of local existence in the work. It is found that the author creates an alternative mystified dimension, where the themes of alienation, disoriented, and loss develop through the
interaction of the characters with the buildings. The analysis of the individual characteristics of the dwellings and the behaviour patterns of the heroes about them allows us to trace the role of destroyed houses in changing the psycho-emotional state of the protagonists. In this way, the space appears not only as an arena of events but also as their immediate active participant, influencing the structure of reality and its perception. By revealing the personal history of the homes and their owners, the writer plunges the reader into the depths of the psyche of the heroes, demonstrating the flow of their thoughts, the development of internal conflicts, and the search for identity. Bodily and mental analogies between the woman and the houses emphasize the instability of her position, demonstrate the depression of the soul and the instability of the mental state of the character, the desire to escape from loneliness and the search for a connection with her own “I”. The article proves that in the context of H. Pahutyak’s work, the image of empty buildings acquires the meaning of an indicator of the main character’s subconscious. Abandoned houses become archetypal objects whose function is to reflect collective aspects of human experience. The findings of the study contribute to a better understanding of the role of space in the artistic text, in particular in highlighting the characters’ personalities.)

Тип файлу:	Стаття
Ключові слова:	геопоетика, ідентичність, Пагутяк, пам’ять, простір (geopoetics, identity, Pahutyak, memory, space)
Теми:	За напрямами > Загальні питання лінгвістики та літератури
Підрозділи:	Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра української мови і літератури
Розмістив/ла:	заввідділу Наталя Денисенко
Дата розміщення:	30 Жов 2024 09:10
Остання зміна:	30 Жов 2024 09:10
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/9410

Actions (login required)

Переглянути елемент