Електоральна волатильність як характеристика стабільності партійної системи України (Electoral volatility as an indicator of stability of the party system of Ukraine)

Балашова, О. В. (O. Balashova) (2020) Електоральна волатильність як характеристика стабільності партійної системи України (Electoral volatility as an indicator of stability of the party system of Ukraine). Науковий вісник Міжнародного гуманітарного університету. Серія "Історія. Філософія. Політологія" (№ 19). pp. 84-89.

PDF - Published Version Download (410kB)

Анотація

Залежно від рівня стабільності функціонування партійної системи вона може як виступати каталізатором успішної інституалізації демократичних інститутів, так і сповільнювати процес консолідації та вкорінення демократичних правил гри в політичне життя суспільства. Як стверджує М. Педерсен, зміни партійної системи ніколи не є простими та прямолінійними. Користуючись визначенням Дж. Сарторі, де партійна система – це «система взаємодії, що є результатом міжпартійної конкуренції», він додає, що цю взаємодію та конкуренцію можна спостерігати на різних рівнях, або, іншими словами, це система, що сама по собі є інтерпретованою сукупністю різних підсистем. Коротке відображення змін партійної системи повинно було б охопити три наступні рівні: парламенту та уряду, партійної організації та електорату. Зміна партійної системи може бути визначена як сукупний набір змін у моделях взаємодії та конкуренції на цих трьох рівнях, а також між ними. Автор стверджує, що на початковому етапі досліджень неможливо охопити всі ці виміри і першочергово варто зосередити увагу на рівні електорату, для чого і запропонував індекс електоральної волатильності. У нашому дослідженні, аналізуючи дані усіх парламентських виборів в Україні періоду незалежності, вирахуємо індекс електоральної волатильності для кожного електорального циклу та спробуємо прослідкувати тенденцію еволюції. Враховуючи мінливість партійного представництва на виборах та застереження науковців щодо ретельності застосування даної математичної формули та можливих обмежень, що з неї випливають, щодо українського зразка пропонується ввести чіткі критерії проведення обрахунків і як наслідок отримаємо дещо модифікований індекс (класичний індекс Педерсена також вважаємо за доречне вирахувати для простеження кореляційних зв’язків). За результатами дослідження, авторка дійшла висновку, що електоральна волатильність в країні знаходиться на досить високому рівні (враховуючи, що допустима межа 15, тоді як за результатами парламентських виборів 2014 та 2019 років, корегований індекс електоральної волатильності становив 58 та 46 відповідно), що не дає підстав говорити про стабільну чи поготів інституціолізовану партійну систему. Причини такої мінливої електоральної мотивації лежать в усьому спектрі чинників, починаючи від теорії раціонального вибору і закінчуючи когнітивними особливостями сприйняття особою політики. Суспільний запит на «нові» політичні сили та повна зневіра в «старих» лише сприяє зростанню показників електоральної мінливості.
(Depending on the level of stability of the functioning of a party system, it can act as a catalyst for successful institutionalization of democratic institutions and slow down the process of consolidation and establishment of democratic rules of a game into the political life of society. According to M. Pedersen, changes in the party system are never simple and straightforward. G. Sartori states the party system is “a system of interaction, which is the result of inter-party competition,” he adds that this interaction and competition can be observed at different levels, or, in other words, it is a system that itself is an interpreted set of various subsystems. A brief display of the changes in the party system would cover the following three levels: parliament and government, party organization and the electorate. A change in the party system can be defined as a cumulative set of changes in the interaction and competition models at these three levels, as well as between them. The author claims that it is impossible to cover all these dimensions at the initial stage of research, and it is worth focusing on the electorate level, for which he proposed an index of electoral volatility. In our study, analyzing the data of all parliamentary elections in Ukraine during the independence period, we calculate the electoral volatility index for each election cycle and try to trace the development trend. Given the variability of party representation in the elections and the warnings of scholars about the careful use of this mathematical formula and its possible limitations, related to Ukrainian model, it is proposed to implement clear calculation criteria and as a result we will get a slightly modified index (we also consider it appropriate to calculate the classical Pedersen index to trace correlation connections). Based on the results of the study, the author came to the conclusion that the electoral volatility in the country is at a fairly high level (given that the permissible limit is 15, whereas according to the results of the parliamentary elections of 2014 and 2019, the corrected index of electoral volatility was 58 and 46, respectively), which does not give us a reason to talk about a stable, or even institutionalized party system. The reasons for such a volatile electoral motivation lie in the whole spectrum of factors, starting from the rational choice theory to the cognitive features of person’s perception of the politics. The public demand for “new” political forces and complete disappointment over the “old” ones only contributes to the growth of the electoral variability indicators.)

Тип файлу:	Стаття
Ключові слова:	електоральна волатильність, індекс Педерсена, партійна система, мотиви електоральної участі, вибори (electoral volatility, Pedersen index, party system, motivation of electoral participation, elections)
Теми:	За напрямами > Політика
Підрозділи:	Навчально-науковий інститут міжнародних відносин та національної безпеки > Кафедра національної безпеки та політології
Розмістив/ла:	заввідділу Наталя Денисенко
Дата розміщення:	21 Січ 2025 08:28
Остання зміна:	21 Січ 2025 08:28
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/9555

Actions (login required)

Переглянути елемент