Background in measures of metacognitive monitoring (Огляд способів вимірювання метакогнітивного моніторингу)

Августюк, М. М. (M. Avhustiuk) (2021) Background in measures of metacognitive monitoring (Огляд способів вимірювання метакогнітивного моніторингу). Науковий вісник Херсонського державного університету. Серія «Психологічні науки» (вип.1). pp. 60-66.

PDF - Published Version Download (465kB)

Анотація

Purpose. Of special importance of the current study is the observation of some theoretical and methodological aspects of the peculiarities of measures of metacognitive monitoring. In particular, we highlight some common in the psychological research approaches to the measures and discrepancies of metacognitive monitoring. We provide the description of the factors that can moderate metacognitive monitoring judgments accuracy, the reasons of its importance, the summary of three general classes of cues, and some significant studies about the measures of metacognitive monitoring. The types of outcome measures of metacognitive monitoring (such as absolute accuracy, relative accuracy, bias, scatter, and discrimination) are also analyzed. Moreover, we describe some major impacts of effective calibration on the assessment of subjective confidence.
Methods. The theoretical and comparative methods of studying metacognitive monitoring accuracy and peculiar nature of different measures of metacognitive monitoring have been taken into account. The necessity in studying such aspects of metacognitive monitoring accuracy measures has been caused by its impact on students’ learning activity.
Results. Metacognitive monitoring is an important component of metacognition, as well as of self-regulated learning. The research provides hindsight into the background of metacognitive monitoring measures. The current intention was to describe some theoretical and methodological aspects of the accuracy and discrepancies of metacognitive judgments. The learners’ ability to discriminate what is known and how it is possible to get to accurate knowledge judgments is an inevitable part of the learning process and is worthy further investigation in both psychological and educational studies.
Conclusions. The results of the theoretical analysis found in the study play a significant role in the studying of metacognitive monitoring of university students’ learning activity. The peculiarities of measures of metacognitive monitoring are an important issue for future research.
(Мета. Стаття зосереджена на аналізі деяких теоретичних та методологічних аспектів огляду способів вимірювання метакогнітивного моніторингу. Зокрема, ми виділяємо деякі наявні в психологічних дослідженнях підходи до вивчення способів вимірювання точності та розбіжностей метакогнітивного моніторингу. Ми досліджуємо чинники, які можуть зменшити точність суджень метакогнітивного моніторингу, причини важливості питання, подаємо короткий аналіз трьох загальних класів підказок метакогнітивних суджень, а також опис цілої низки важливих досліджень щодо особливостей вимірювання точності метакогнітивного моніторингу. Також аналізуються види показників точності, що виникають у результаті здійснення суджень метакогнітивного моніторингу (це абсолютна точність, відносна точність, упередженість, розкид (розсіювання) значень та дискримінація). Навіть більше, ми описуємо деякі основні наслідки ефективного калібрування на оцінку суб’єктивної впевненості студентів.
Методи. У дослідженні використані теоретичні та порівняльні методи вивчення точності метакогнітивного моніторингу та способів її вимірювання. Необхідність вивчення таких аспектів цього питання зумовлена впливом точності метакогнітивного моніторингу на навчальну діяльність студентів.
Результати. Метакогнітивний моніторинг є важливим складником як метапізнання, так і саморегульованого навчання. У дослідженні здійснено огляд способів вимірювання метакогнітивного моніторингу. Метою було – здійснити аналіз особливостей способів вимірювання метакогнітивного моніторингу, описати деякі теоретичні та методологічні аспекти точності та розбіжностей метакогнітивних суджень. Здатність тих, хто навчається, розрізняти між тим, що відомо і що ні, а також способи сприяння точності метакогнітивних суджень, є невід’ємною частиною навчального процесу, і тому питання потребує подальшого вивчення.
Висновки. Pезультати теоретичного аналізу, виявлені в дослідженні, відіграють вагому роль у вивченні метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. Врахування особливостей способів вимірювання метакогнітивного моніторингу є важливим для подальших досліджень.
)

Тип файлу:	Стаття
Ключові слова:	metacognitive monitoring, measures, absolute accuracy, relative accuracy, calibration (метакогнітивний моніторинг, вимірювання, абсолютна точність, відносна точність, калібрування)
Теми:	За напрямами > Психологія
Підрозділи:	Навчально-науковий інститут міжнародних відносин та національної безпеки > Кафедра міжнародних відносин
Розмістив/ла:	заввідділу Наталя Денисенко
Дата розміщення:	19 Лют 2025 14:40
Остання зміна:	19 Лют 2025 14:40
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/9618

Actions (login required)

Переглянути елемент