Трофимович, В. (V. Trofymovych) and Трофимович, Л. (L. Trofymovych) (2019) Карпатоукраїнський аспект зовнішньої політики європейських країн у період чехословацької кризи (1938–1939 рр.). Русин (57). pp. 251-270.
![[thumbnail of Карпатоукраїнський аспект зовнішньої політики європейських країн у період чехословацької кризи (1938–1939 рр.) .pdf]](https://eprints.oa.edu.ua/style/images/fileicons/application_pdf.png) |
PDF
- Published Version
Download (441kB) |
Анотація
Діяльність українських політичних сил Підкарпатської Русі (Карпатської України, Закарпатської України) сприяла активізації української проблеми в Чехословаччині
та загостренню її міжнародного звучання. Проте актуалізація карпатоукраїнського сюжету зовнішньої політики європейських країн здійснювалася в умовах цілковитого домінування в регіоні Третього райху, що влаштував навколо подальшої долі чехословацької держави складну дипломатичну гру, до якої втягнув Угорщину, Польщу, Румунію й інші держави. Як і Берлін, Будапешт, Варшава та Бухарест претендували на частину чехословацьких теренів, у т. ч. і на Карпатську Україну. Крім того, Угорщина та Польща доклали значних зусиль, аби задовільнити свої територіальні апетити і
ліквідувати автономну Карпатську Україну, короткотривале існування якої не лише співпало з чехословацькою кризою, а й значною мірою було породженням останньої.
Карпатська Україна відіграла роль розмінної монети в дипломатичному торзі Німеччини та СРСР. Використовуючи занепокоєність Москви планами створення «Великої України», Берлін дозволив Будапешту окупувати край, засвідчивши тим самим свою нібито байдужість до карпатоукраїнської проблеми та створюючи сприятливий
грунт для німецько-радянського зближення.
(The activities of the Ukrainian political forces of Subcarpathian Rus (CarpathoUkrainian state, Transcarpathian Ukraine) gave a boost to the Ukrainian problem in Czechoslovakia and uplifted it to the international level. However, in the context
of the Third Reich complete domination in the region, Nazi Germany played a deep diplomatic game around the further fate of Czechoslovakia, which involved Hungary,
Poland, Romania, and other states. Like Berlin, Budapest, Warsaw and Bucharest wanted to claim their sovreighnity over part of Czechoslovakia, including Carpathian Ukraine.
Moreover, Hungary and Poland made significant efforts to satisfy their territorial appetites and eliminate the autonomous Carpathian Ukraine, whose brief existence not
only coincided with the Czechoslovak crisis, but was also largely a product of the latter.
Applying a delay tactic, manipulating around the Carpatho-Ukrainian question and, at the same time, holding in cofidence its own plans for the region, the Nazi elite tried to find out the real intentions of the countries concerned, to alienate Czechoslovakia from
them and, by blackmail and encouragement, to strengthen its influence on the policy of these countries. Carpathian Ukraine was used as a bargaining chip by Germany and the USSR. Playing on Moscow’s concerns about the plans to create a “Great Ukraine”, Berlin allowed Budapest to occupy the land, thereby demonstrating its indifference to the Carpatho-Ukrainian problem and creating a favorable ground for the German-Soviet
rapprochement.)
| Тип файлу: | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | Карпатська Україна, Чехословаччина, Німеччина, Угорщина, Польща, Румунія, Радянський Союз, зовнішня політика, територіальні претензії, чехословацька криза (Carpathian Ukraine, Czechoslovakia, Third Reich, Nazi Germany, Hungary, Poland, Romania, Soviet Union, foreign policy, territorial claims, Czechoslovak crisis) |
| Теми: | За напрямами > Політика > Зовнішня політика |
| Підрозділи: | Навчально-науковий інститут міжнародних відносин та національної безпеки > Кафедра історії ім. проф. М.П. Ковальського |
| Розмістив/ла: | Галина Цеп'юк |
| Дата розміщення: | 11 Січ 2020 18:27 |
| Остання зміна: | 11 Січ 2020 18:27 |
| URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/7976 |
Actions (login required)
 |
Переглянути елемент |