Digital Repository of Ostroh Academy

Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини (Criticism of National History from Revisionist Positions in Modern Ukraine: Methodological Gaps)

Яремчук, Віталій (Vitalii Yaremchuk) (2020) Ревізіоністська критика національної історії у сучасній Україні: методологічні прогалини (Criticism of National History from Revisionist Positions in Modern Ukraine: Methodological Gaps). Український історичний журнал. 2020. (№ 5). pp. 159-175. ISSN 0130-5237

[img] PDF - Published Version
Download (322kB)
Official URL: http://uhj.history.org.ua/cgi-bin/uhj/jrn.exe?I21D...

Abstract

Анотація. Мета дослідження – обґрунтувати неслушність деяких методологічних засновків ревізіоністських пропозицій стосовно національної історії, які спричиняють твердження про її «ненауковість» та «інтелектуальний анахронізм» й за допомогою методологічних арґументів посилити тезу про наукову леґітимність такого різновиду історієписання. Методологія базована на методах історіографічного аналізу, синтезу, а також історіографічної компаративістики. Наукова новизна полягає в арґументації методологічних прогалин ревізіоністської критики національної історії у сучасній Україні та обґрунтуванні положення про її цілковиту методологічну коректність. По-перше, стверджено, що національна історія за своїми пізнавальними характеристиками нічим не відрізняється від інших способів наукового осягнення минулого. По-друге, доведено, що зв’язок національної історії зі сьогоденням, як і будь-якого іншого різновиду історієписання, неминучий. Такий проект професійної історіографії, зберігаючи наукову притомність, водночас у сучасній Україні належить до особливо значущих з огляду на свої важливі позитивні соціальні функції. Висновки. Головна помилка методологічного характеру, якої припускаються критики національної історії у сучасній Україні, полягає в підміні понять: нації та способів дослідження її минувшини. Тож епістемологічні вади етноцентричної версії національної історії, до якої апелюють критики, безпідставно поширено на інші способи пізнання минулого. Натомість територіальна/ багатоетнічна версія, доповнена досягненнями інших моделей пізнання (культурної, соціальної, ґлобальної історії тощо), долає прогалини етноцентричної та надає національній історії повноцінної академічної респектабельності. Національна історія, як й інші різновиди історієписання, зберігає активний зв’язок з українським сьогоденням. Проте цей аспект належить до норми функціонування професійної історіографії, а не є академічною девіацією. (Abstract. The purpose of the research is to substantiate the falsity of some of the methodological foundations of revisionist proposals concerning national history that give rise to claims of its “unscientific” and “intellectual anachronism” and to strengthen the thesis of the scientific legitimacy of such a kind of historiography through methodological arguments. The research methodology is based on the methods of historiographic analysis and synthesis, as well as historiographical comparativity. The scientific novelty is to justify the methodological gaps of the revisionist critique of national history in modern Ukraine and to substantiate the provision on its complete methodological correctness. First, it is argued that national history, in its cognitive characteristics, is no different from other ways of gaining scientific understanding of the past. Secondly, it is proved that the connection of national history to the present, like any other varieties of historical writing, is inevitable. Such a project of professional historiography, while retaining scientific consciousness, is at the same time one of the most important in modern Ukraine in view of its important positive social functions. Conclusions. The main mistake of the methodological nature, which is assumed by the critics of national history in modern Ukraine, is to replace the concepts: the nation and ways of studying its past. Therefore, the epistemological shortcomings of the ethnocentric version of national history appealed to by critics are unreasonably extended to other ways of knowing the national past. Instead, the territorial/multiethnic version, supplemented by the achievements of other models of cognition (cultural, social, global history, etc.), overcomes the shortcomings of the ethnocentric and gives the national history a full academic respectability. National history, like other varieties of historical writing, retains an active connection with the Ukrainian present. However, this aspect belongs to the norm of functioning of professional historiography and not to academic deviance.)

Item Type: Article
Corporate Creators: Національний університет «Острозька академія» (National University «Ostroh Academy»)
Additional Information: https://doi.org/10.15407/uhj2020.05.159
Uncontrolled Keywords: національна історія, методологія історії, професійне історієписання, історики-ревізіоністи, сучасна Україна, соціальні функції історії (national history, methodology of history, professional historiography, revisionist historians, modern Ukraine, social functions of history)
Subjects: by fields of science > History > Auxiliary historical sciences
Divisions: The College of International Relationship > The Department of History
Depositing User: Галина Цеп'юк
Date Deposited: 12 Sep 2021 20:35
Last Modified: 12 Sep 2021 20:35
URI: http://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8535

Actions (login required)

View Item View Item