Кулаковський, П. М. (P. Kulakovskyi) (2022) Ленне право як складник державного устрою країн Центрально-Східної Європи (XVI–XVIII ст.) (Feudal law as a component of the state system of Central and Eastern Europe (XVI–XVIII centuries)). Правова позиція (4(37)). pp. 15-21. ISSN 25216473
Preview |
PDF
- Published Version
Download (370kB) | Preview |
Анотація
Стаття присвячена аналізу ленних відносин як елементу державного устрою та зовнішньополітичних відносин Польського королівства, а з 1569 р. Речі Посполитої в Ранній Новий час (XVI–XVIII ст.). Розглядаються три групи ленно залежних від Польщі держав (квазідержав, територій). Перша група (Молдавське, Прусське князівства) вирізнялася тим, що ленні взаємовідносини були встановлені на обопільно вигідних умовах. У подальшому ці відносини розвивалися у напрямку розширення прав васала й звуження – сюзерена. Друга група (Мазовецьке, Освєнцімсько-Заторське князівства) характеризувалася поступовим посиленням ленної залежності аж до факту включення їх до складу Польського королівства / Речі Посполитої на правах типових територіально-адміністративних одиниць зі збереженням (як правило, тимчасовим) правових і діловодних відмінностей. Деякі з ленних володінь Польсько-Литовської держави, як Князівство Курляндії і Семігалії, займали посереднє місце між першою і другою групою. Такі лени формально до кінця існування Речі Посполитої залишалися в її складі, але фактично зберігали всі свої особливі риси устрою й поступово переходили під контроль сусідніх «великих» держав. Третю групу в статті названо гібридними ленами (Смоленщина та Сіверщина), оскільки адміністративно їх максимально адаптували до устрою Речі Посполитої, тоді як у їх внутрішній організації повністю домінувало класичне ленне право. Здається, що метою їх створення стала необхідність територіального підкріплення статусу королевича Владислава Вази як московського царя. Встановлено, що у XVIII ст. ленні відносини Варшави й юридично залежних територій втратили фактичний зміст, а ігнорування польсько-литовського суверенітету доповнювався втручанням сусідніх держав у внутрішні справи Речі Посполитої. І в розвитку цього процесу ленні території виявилися першочерговими жертвами.
(The article is devoted to the analysis of feudal relations as an element of the state system and foreign policy relations of the Kingdom of Poland, and since 1569 of the Polish-Lithuanian Commonwealth in the Early Modern period (XVI–XVIII centuries). There are three groups, which are considered fiefs superior to the Polish state (quasi-states, territories). The first group (Moldavia, the Duchy of Prussia) was distinguished by the fact that these relations were established on mutually beneficial terms. In the future, these relations developed in the direction of expanding the rights of the vassal and narrowing the rights of the suzerain. The second group (the Duchy of Masovia, Oswiecim (Auschwitz) principality) was characterized by a gradual increase in feudal dependence up to the fact of their inclusion in the Polish Kingdom / Polish-Lithuanian Commonwealth as typical territorial-administrative units with the preservation of (usually temporary) legal and administrative differences. Some of the feudal possessions of the Polish-Lithuanian state, such as the Duchy of Courland and Semigallia, occupied a middle ground between the first and second groups. Such fiefs formally remained in the Polish-Lithuanian Commonwealth until the end of its existence, but in fact, retained all their special features of the system and gradually came under the control of neighboring “great” states. The third group in the article is called hybrid fiefs (Smolensk region, Siversk region) because they were administratively adapted to the structure of the Polish-Lithuanian Commonwealth, while their internal organization was completely dominated by classical feudal law. It seems that the purpose of their creation was the need for territorial reinforcement of the status of King Wladyslaw Waza as the tsar of Moscow. It has been established that in the eighteenth century, feudal relations between Warsaw and the legally dependent territories lost their actual content, and the disregard of the Polish-Lithuanian sovereignty was complemented by the interference of the neighboring states in the internal affairs of the Polish-Lithuanian Commonwealth. And in the development of this process, the feudal territories became the primary victims. )
| Тип файлу: | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | лен, ленні відносини, Ранній Новий час, Польське королівство, державний устрій (fief, feudal relations, the Early Modern period, the Kingdom of Poland, the state system) |
| Теми: | За напрямами > Право. Юриспруденція. |
| Підрозділи: | Навчально-науковий інститут міжнародних відносин та національної безпеки > Кафедра регіональних студій |
| Розмістив/ла: | заввідділу Наталя Денисенко |
| Дата розміщення: | 10 Лис 2025 09:22 |
| Остання зміна: | 10 Лис 2025 09:22 |
| URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/10224 |
Actions (login required)
 |
Переглянути елемент |