Лях, Ю. Є. (Yu. Liakh) and Лях, М. В. (M. Liakh) and Мельничук, В. О. (V. Melnychuk) (2023) Діагностична складова кардіореспіраторної реабілітації у постковідних пацієнтів (Diagnostic component of cardiorespiratory rehabilitation for patients with post-covid syndrome). Rehabilitation and Recreation (№15). pp. 57-63.
Preview |
PDF
- Published Version
Download (577kB) | Preview |
Анотація
Мета. Визначення пріоритетності реабілітаційних втручань у пацієнтів з постковідним синдро- мом відповідно до цілей пацієнтів та результатів достатньої діагностики. Матеріал. Учасниками дослідження були особи другого зрілого віку у яких, методом ПЛР, був діагностований коронавірус Covid-19. Діагностика учасників дослідження відбувалась після 8-12 тижня гострого періоду. Протягом курсу реабілітації моніторинг функціонального стану пацієнтів здійснювався з використанням неінвазивного аналізатора формули крові АМП. Відповідно до отриманих даних і до запитів пацієнта курс реабілітації становив в середньому 3 тижні. Якість реабілітаційного втручання описували за показниками функціонального стану дихальної, серцево-судинної та нервової систем і опорнорухового апарату. Окрім цього, до уваги були взяті такі показники як витратна потужність життєзабезпечення та робочий рівень споживання кисню. Саме за тими даними спостерігалась динаміка у відновному процесі. Статистичну обробку даних здійснювали, застосовуючи математичний пакет MedStat. Результати. До проведення терапевтичних втручань показники дихальної системи, зокрема тест Тиффно та поверхня газообміну були нижчими значень норми. Значення показників легеневої вентиляції були завищеними. Показники, що стосуються роботи серця, також були нижчими значень норми. Також спостерігалася низька концентрація дофаміну, збільшена ширина третього шлуночка головного мозку. Показники мозкового кровообігу на 100 г тканини та кровообігу скелетних м’язів були дещо знижені, в той час концентрація молочної кислоти, навпаки, була підвищеною. Витратна потужність життєзабезпечення та робочий рівень споживання кисню були високими (р˃0,05). У кінцевому обстеженні ми спостерігали деякі зміни в значеннях показників. Зокрема значуща відмінність була між показниками дихальної системи. Статистично значущими також були показники ширини третього шлуночка головного мозку, ацетилхоліну, кровообігу скелетних м’язів, креатинінкінази м’язів, витратної потужності та робочого рівня споживання кисню. Висновки. Цілі відновного лікування повинні створюватися відповідно до даних первинного обстеження, яке, в свою чергу, повинне бути комплексним, інформативним та доказовим Реабілітація постковідних пацієнтів ґрунтується на мультидисциплінарному підході та індивідуальна для кожного пацієнта, оскільки ознаки постковідного синдрому пацієнти можуть відчувати з різних причин і не можливо створити єдину програму, яка б задовольнила усіх.
(Determining of the priority of rehabilitation interventions of patients with the post-covid syndrome in accordance with the needs of the patient, and the results of sufficient diagnosis. Materials and Method. Participants of the study were people of the second mature age, with diagnosed coronavirus (PCR test). Diagnosis of study participants occurred after 8-12 weeks of the acute period. It was performed using a non-invasive blood formula analyzer AMP. The rehabilitation piriod preseed an average 3 weeks. The quality of the rehabilitation intervention was described by indicators of the functional state of patients. Those datas represented dynamics of rehabilitation process. Statistical data processing was performed using the mathematical package MedStat. Result. Before the therapeutic interventions, the Tiffno test and the gas exchange surface, pulmonary ventilation were outside the norm. The heart work was also below normal values. Also we obserwed a low concentration of dopamine, and an increased the width of the third ventricle of the brain. The indicators of cerebral blood circulation per 100 g of tissue and skeletal muscle blood circulation were slightly reduced, while the concentration of lactic acid was increased. The consumable capacity of life support, and working level of oxygen consumption were high (р˃0.05). In the final examination, we observed some changes in the values of the indicators. Statistically significant were values of the respiratory system, acetylcholine, the third ventricle of the brain, the blood supply of skeletal muscles, the creatininekinase of muskle, the consumable capacity of life support and the working level of oxygen consumption. Conclusions The goals of rehabilitation treatment should be created in according to the datas of the primary examination, that must be informative and evidential. Symptoms of the post-covid syndrome can be experienced by patients for various reasons and it is not possible to create a single program for everyone.)
| Тип файлу: | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | постковідний синдром, неінвазивна діагностика, фізична терапія, реабілітаційна програма (the post-covid syndrome, non-invasive diagnostic, physical therapy, rehabilitation program) |
| Теми: | За напрямами > Суспільне здоров'я та гігієна |
| Підрозділи: | Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра громадського здоров’я |
| Розмістив/ла: | заввідділу Наталя Денисенко |
| Дата розміщення: | 13 Лис 2025 13:52 |
| Остання зміна: | 13 Лис 2025 13:52 |
| URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/10244 |
Actions (login required)
 |
Переглянути елемент |