Мартинюк, Р. (R. Martyniuk) (2021) Конституційна реформа в Киргизстані: зміна форми правління (Constitutional reform in Kyrgyzstan in 2021: a change in the form of government). Право України (№ 9). pp. 26-39.
Preview |
PDF
- Published Version
Download (1MB) | Preview |
Анотація
У Киргизстані конституційні зміни форми правління супроводжували і юридично оформляли важливі події в політичному житті країни. Перша Конституція суверенного Киргизстану від 5 травня 1993 р. заснувала у країні типову для пострадянського простору президенціалізовану форму правління. Більшістю своїх юридичних ознак вона тяжіла до президентської республіки і все-таки не була їй тотожна. Беручи до уваги відсутність дуалізму виконавчої влади, неможливо було вважати її і змішаною республікою. Ця форма правління неодноразово піддавалася різновекторним корективам. Конституційні зміни від 21 жовтня 2007 р. забезпечили відчутну парламентаризацію форми правління, однак загалом не подолали її авторитарної сутності. У Конституції Киргизстану в редакції від 21 жовтня 2007 р., як зазначала Європейська комісія “За демократію через право” (Венеційська комісія), була ‘збережена напівпрезидентська система, але <…> насправді політичні повноваження знову зосереджені в руках Президента’. Принциповий перегляд форми правління стався в 2010 р., коли на референдумі було схвалено нову Конституцію Киргизстану. Конституція Киргизстану від 27 червня 2010 р. закріпила змішану респуб ліканську форму правління. 11 квітня 2021 р. у Киргизстані відбувся конституційний референдум, на якому було схвалено зміни до Основного Закону держави. Цього ж дня відбулися вибори Президента Киргизстану, на яких переміг виконувач обов’язків Президента, політик С. Жапаров. Це чітко засвідчило роль суб’єктивного чинника в конституційному процесі. Конституційні зміни стосувалися всіх розділів Конституції Киргизстану, однак їх найважливішим наслідком стало запровадження нової еклектичної форми правління з гіпертрофованим конституційним статусом президента. Авторитарний потенціал цієї форми правління високий, як у класичної президентської республіки, що дає підстави очікувати ерозії незміцнілих інститутів демократії і розвитку в країні явища суперпрезидентства. У науковій статті досліджено юридичні ознаки запровадженої конституційним референдумом 11 квітня 2021 р. форми правління, здійснено спробу її коректної класифікації, проаналізовано її вади.
(In Kyrgyzstan, constitutional changes in the form of government accompanied and legalized important events in the country’s political life. The first Constitution of sovereign Kyrgyzstan of May 5, 1993 established a presidentialized form of government typical of the post-Soviet space. For most of its legal features, it gravitated toward a presidential republic and yet was not identical to it. Given the lack of dualism of the executive branch, it was impossible to consider it a mixed republic. This form of government has repeatedly been subject to various adjustments. The constitutional changes of October 21, 2007 provided a significant parliamentarization of the form of government, but generally did not overcome its authoritarian nature. The Constitution of Kyrgyzstan, as amended by the Venice Commission on October 21, 2007, ‘preserved the semi-presidential system, but <…> in fact, political powers are again concentrated in the hands of the President’. A fundamental revision of the form of government took place in 2010, when a new Constitution of Kyrgyzstan was approved in a referendum. The Constitution of Kyrgyzstan of June 27, 2010 enshrined a mixed republican form of government. On April 11, 2021, a constitutional referendum was held in Kyrgyzstan, which amended the basic law of the state. On the same day, the presidential election in Kyrgyzstan was held, in which the acting president, politician Sadyr Zhaparov, won. This clearly demonstrated the role of a subjective factor in the constitutional process. The constitutional changes affected all sections of Kyrgyzstan’s constitution, but their most important consequence was the introduction of a new eclectic form of government with a hypertrophied constitutional status of the president. The authoritarian potential of this form of government is as high as that of a classical presidential republic, which gives reason to expect the erosion of the weakened institutions of democracy and the development of the phenomenon of superpresidency in the country. The scientific article examines the legal features of the form of government introduced by the constitutional referendum on April 11, 2021, attempts to classify it correctly, and analyzes its shortcomings. )
| Тип файлу: | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | конституція; конституційний референдум; форма правління; президент; виконавча влада; верховенство права; поділ влади; відповідальність влади (constitution; constitutional referendum; form of government; president; executive power; rule of law; separation of powers; responsibility of power) |
| Теми: | За напрямами > Право. Юриспруденція. > Конституційне право. Адміністративне право |
| Підрозділи: | Навчально-науковий інститут міжнародних відносин та національної безпеки > Кафедра національної безпеки та політології |
| Розмістив/ла: | заввідділу Наталя Денисенко |
| Дата розміщення: | 17 Гру 2025 10:41 |
| Остання зміна: | 17 Гру 2025 10:41 |
| URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/10293 |
Actions (login required)
 |
Переглянути елемент |