Матвійчук, М. (M. Matviichuk) (2021) Революційне кримінально-виконавче право та кримінально-виконача політика перших років радянської влади в працях І. Малиновського (Revolutionary criminal executive law and criminal executive policy of the first years of the soviet power in the works of I. Malynovskyi). Науковий вісник публічного та приватного права (№ 3). pp. 152-159.
Preview |
PDF
- Published Version
Download (307kB) | Preview |
Анотація
У статті показано, що І.О. Малиновський на підставі аналізу нормативних актів молодих радянських республік (РСФСР та УСРР) та багатого фактичного матеріалу, зібраного ним самим та членами очолюваної академіком Комісії для виучування звичаєвого права Всеукраїнської Академії наук, переконливо продемонстрував, що під час російської революції, як і під час будь-якої революції, та під час громадянської війни, тобто в період безладу, зародилось революційне звичаєве право, а також відродився стародавній інститут помсти та самовільної розправи. Самосуд практикувався не лише на побутовому життєвому рівні, а й у діяльності позасудових органів держави, зокрема в роботі надзвичайних комісій, революційних трибуналів і навіть народних судів. А звичаєве право, поряд з іншими факторами, лягло в основу радянського законодавства, в тому числі кримінального та кримінально-виконавчого. Кримінальні кодекси РСФСР (1922 р.) і УСРР (1922 р.) та Кримінально-виконавчі кодекси РСФСР (1923 р.) і УСРР (1925 р.) ознаменували собою втілення кримінально-виконавчої політики радянської влади в перші роки її існування. Ця політика переслідували три основних цілі: 1) загальне та особисте попередження злочинів через покарання у виді позбавлення волі; 2) пристосування злочинця до співжиття через примусову працю та культурно-просвітню роботу; 3) утримання злочинця від вчинення нових злочинів фактом його ув’язнення з урахуванням різнорідності видів місць ув’язнення. Режим у місцях ув’язнення полягав у правильному співвідношенні начал ізоляції, примусової праці та культурно-просвітницької роботи. До основних начал кримінальної політики відносили також класовий принцип, як під час винесення вироку, так і в процесі його виконання, та допомогу звільненим з місць ув’язнення. Вказані цілі, наповнені адекватним та, до речі, досить гуманним і прогресивним змістом, являлися тими началами, через які цілі кримінально-виконавчої політики молодої радянської трудової держави втілювалися на практиці.
(The article shows that I. Malynovskyi, based on the analysis of normative acts of the young Soviet republics (RSFSR and USSR) and the rich factual material collected by him and members of the Commission for the Study of Customary Law of the All- Ukrainian Academy of Sciences, convincingly demonstrated that during the revolution, as during any revolution, and during the civil war, that is, during the period of disorder, the revolutionary customary law was born, and also the ancient institute of revenge and unauthorized punishment was revived. Lynching was practiced not only at the standard of living but also in the activities of extrajudicial bodies of the state, in particular, in the work of emergency commissions, revolutionary tribunals, and even national courts. Customary law, among other factors, formed the basis of Soviet law, including criminal and criminal executive law. The Criminal Codes of the RSFSR (1922) and the USSR (1922) and the Criminal Executive Codes of the RSFSR (1923) and the USSR (1925) marked the implementation of the criminal-executive policy of the Soviet government in the first years of its existence. This policy pursued three main goals: 1) general and personal prevention of crimes through imprisonment; 2) adaptation of the criminal to living together through forced labor and cultural and educational work; 3) keeping the criminal from committing new crimes by the fact of his imprisonment taking into account the diversity of types of places of imprisonment. The regime in the prisons consisted of the right balance of isolation, forced labor and cultural and educational work. The basic principles of criminal policy also included the class principle in sentencing and in the process of its execution, and assistance to released prisoners. These goals, filled with adequate and quite humane and progressive content, were the principles through which the goals of the criminal executive policy of the young Soviet labor state were put into practice.)
| Тип файлу: | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | революційне звичаєве право, самосуд, кримінально-виконавча політика радянської влади, позбавлення волі, культурно-просвітницька робота (revolutionary customary law, lynching, a criminal executive policy of the Soviet power, imprisonment, cultural and educational work) |
| Теми: | За напрямами > Право. Юриспруденція. |
| Підрозділи: | Навчально-науковий інститут права ім. І. Малиновського > Кафедра кримінально-правових дисциплін |
| Розмістив/ла: | заввідділу Наталя Денисенко |
| Дата розміщення: | 17 Гру 2025 10:41 |
| Остання зміна: | 17 Гру 2025 10:41 |
| URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/10294 |
Actions (login required)
 |
Переглянути елемент |