Іоаннікій Малиновський про заслання: кримінально-виконавчий аспект (Ioannikii Malynovskiy on exile: a penal aspect)

Матвійчук, М. А. (M. Matviichuk) (2020) Іоаннікій Малиновський про заслання: кримінально-виконавчий аспект (Ioannikii Malynovskiy on exile: a penal aspect). Держава та регіони. Серія: Право (4(70)). pp. 78-84. ISSN 1813338Х

PDF - Published Version Download (211kB)

Анотація

Історія кримінально-виконавчого права не була предметом спеціального дослідження І. Малиновського. Вчений окремо та комплексно розглянув лише питання чинного радянського українського виправно-трудового права кінця 20-х років XX ст. Але його історію він досліджував практично впродовж усієї своєї наукової діяльності якби побічно, в контексті дослідження історії кримінального та судового права. Метою даної статті є виокремлення з наукового доробку автора та представлення зацікавленому читачеві кримінально-виконавчого зрізу інституту заслання як міри кримінального покарання в Московській державі та Російській імперії. У Московській державі заслання як правове явище було започатковане указом 1582 р. та мало на меті очищення суспільства від «лихих людей», покарання винних, колонізацію окраїн й економічну вигоду. Засланню підлягали особи, які вчинили тяжкі злочини, учасники бунтів, військовополонені тощо. Місцями заслання були малозаселені чи взагалі не заселені місцевості, але переважно Сибір. Спочатку становище засланців мало відрізнялося від становища корінних жителів. Засланці несли службу, займалися сільським господарством тощо. У XVII ст. характер заслання і його відбування змінились мало, лише поширились. А у XVIII ст. уряд став дивитися на засланців як на дармову робочу силу, яка би піднімала економіку та сільське господарство далеких околиць, а заодно й продовжила їх колонізацію, а тому запровадив каторжні роботи: заслані перебували в каторжних тюрмах, а працювали на дармових каторжних роботах з будівництва фортець, портів, доріг, у копальнях тощо. Заслання й каторга були довічними. Каторжани поділялися на категорії залежно від своїх навиків і виду робіт, до яких вони залучалися. Із закінченням певного строку й за хорошої поведінки каторжні могли бути звільнені, але залишалися на проживання в місцях заслання. У XIX ст., окрім заслання на каторгу, в Російській імперії мало місце заслання на поселення, на проживання та на оселення. Заслання на поселення поділялося на заслання в місця віддалені та місця не досить віддалені. Обидва місця заслання знаходилися в Східному Сибіру. Через 10 років ця категорія засланців могла вибирати собі місце проживання на всіх просторах Сибіру. Заслання на життя також було засланням у Сибір, але також в окремі європейські губернії. Засланні на проживання самі вибирали собі спосіб життя, але перебували певний час під наглядом поліції, обмежувалися у виборчих та деяких інших правах. Засланню на оселення підлягали лише злочинці-бродяги, також у Сибір, де впродовж півтора років залучались до громадських робіт. З економічної, соціальної, морально-етичної та правової точок зору заслання було явищем негативним.
(The history of penal law was not the subject of a special research of I. Malynovskyi. The scholar considered the question of the Soviet Ukrainian corrective labour law in force in the end of the 1920s separately and as a whole. However, its history was under his research almost during his entire academic activity within the context of criminal and judicial law. This article aims to single out exile in terms of the penal aspect as criminal punishment in the Moscow state and Russian empire based on the author’s academic works. In the Moscow state, exile as a legal phenomenon originates from 1582 decree when it was established in order to cleanse society from ‘evil people’, to punish the guilty, to colonize the outskirts and to gain financial benefit. Persons who committed felonies, rebels, prisoners of war could be sentenced to exile. The exile destinations were slightly settled or absolutely unpeopled locations, but predominantly Siberia. At first, expatriates’ condition did not differ much from the condition of indigenous people: expatiates soldiered, dealt with agriculture, etc. In the 17th century, exile nature and its service did not change much, it expanded. Government started considering expatriates as a free workforce that could boost economy and agriculture of remote suburbs simultaneously continuing their colonization. Thus, hard labor in exile was established: expatriates served their sentences in convict prisons and worked for free constructing fortresses, ports, roads, mineries, etc. Exile and hard labor were life sentences. Hard labor workers were divided into categories with dependence on their skills and work type. In the event of term expiration or good behavior, hard labor workers could be liberated, but stayed at the places of their exile. In the 19th century, apart from hard labor exile, there were exiles for settlement and residence in the Russian empire. Exile for settlement was divided into remote and non-remote destinations, both of which were located in the Eastern Siberia. This category of the exiled could choose the place to reside throughout Siberia during ten years. Life exile was also to Siberia as well as to separate European governorates. Those who were exiled for life chose their way of living by themselves, but were observed by police, limited in their election and some other rights. Exile for settlement embraced merely vagabond criminals who were sent to Siberia where they were placed on the community services orders. Exile was a negative phenomenon from economic, social, moral, ethical and legal perspectives.)

Тип файлу:	Стаття
Ключові слова:	етап, заслання, каторга, тюрма, Сибір (stage, exile, hard labor in exile, prison, Siberia)
Теми:	За напрямами > Право. Юриспруденція.
Підрозділи:	Навчально-науковий інститут права ім. І. Малиновського > Кафедра кримінально-правових дисциплін
Розмістив/ла:	заввідділу Наталя Денисенко
Дата розміщення:	22 Січ 2025 20:28
Остання зміна:	22 Січ 2025 20:28
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/9567

Actions (login required)

Переглянути елемент