Гільман, А. Ю. (A. Hilman) and Марченко, О. С. (O. Marchenko) and Стадніков, Г. В. ( H. Stadnikov) (2025) Особливості стану здоров’я студентської молоді в умовах війни (Features of student youth health in war conditions). Public Health Journal (1(7)). pp. 52-60.
![]() |
PDF
- Published Version
Download (342kB) |
Анотація
Актуальність. Дослідження стану здоров’я студентської молоді дає змогу виявити особливості його складових (фізичного, психічного, соціального здоров’я), а також можливі проблеми, які потребують уваги та корекції.
Мета роботи: емпірично дослідити показники фізичного, психічного, соціального здоров’я та самооцінки стану здоров’я студентів.
Матеріали та методи: теоретичні; емпіричні (методика Войтенка В., анкета Душаніна С., методика САН, методика самооцінки психофізіологічного стану Кокуна О., шкала соматичних симптомів (Чабан О., Хаустова О. та ін.), Гісенський опитувальник соматичних скарг, опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» К. Кіз (в адаптації Носенко Е., Четверик-Бурчак А.), методика «Індивідуальна модель психологічного здоров’я» (Козлов А.), шкала психологічного благополуччя Ріфф К., шкала самотності та соціальної ізоляції (Рассел Д., Попелу Л., Фергюсон М.), методика суб’єктивного відчуття самотності (С.Духновський), самоопитувальник стану здоров’я пацієнта (Чабан О., Хаустова О. Та ін.); методи описової статистики.
Результати дослідження. У статті представлено емпіричне дослідження за основними групами показників фізичного, психічного й соціального здоров’я, а також самооцінку стану здоров’я студентської молоді. Емпірично виявлено, що показники психофізіологічного стану студентів переважно перебувають на достатньому рівні, наявні деякі тенденції щодо погіршення фізичного самопочуття з роками навчання, визначено середній ступінь інтенсивності прояву соматичних симптомів, переважно домінує шкала виснаження, характерний дещо пригнічений стан психічного здоров’я, притаманний переважно інтелектуальний та Я-вектор у структурі психічногоздоров’я, дещо виражений прояв самотності, подекуди соціальної ізольованості та тривоги. Підкреслено важливість інтеграції фізичної активності в повсякденне життя студентської молоді.
Висновки. Результати дослідження дають змогу переглянути підходи до організації фізичного виховання у ЗВО, посилити впровадження оздоровчих заходів та здійснювати підтримку ментального здоров’я студентів.
Актуальність. Дослідження стану здоров’я студентської молоді дає змогу виявити особливості його складових (фізичного, психічного, соціального здоров’я), а також можливі проблеми, які потребують уваги та корекції.
Мета роботи: емпірично дослідити показники фізичного, психічного, соціального здоров’я та самооцінки стану здоров’я студентів.
Матеріали та методи: теоретичні; емпіричні (методика Войтенка В., анкета Душаніна С., методика САН, методика самооцінки психофізіологічного стану Кокуна О., шкала соматичних симптомів (Чабан О., Хаустова О. та ін.), Гісенський опитувальник соматичних скарг, опитувальник «Стабільність психічного здоров’я – коротка форма» К. Кіз (в адаптації Носенко Е., Четверик-Бурчак А.), методика «Індивідуальна модель психологічного здоров’я» (Козлов А.), шкала психологічного благополуччя Ріфф К., шкала самотності та соціальної ізоляції (Рассел Д., Попелу Л., Фергюсон М.), методика суб’єктивного відчуття самотності (С.Духновський), самоопитувальник стану здоров’я пацієнта (Чабан О., Хаустова О. Та ін.); методи описової статистики.
Результати дослідження. У статті представлено емпіричне дослідження за основними групами показників фізичного, психічного й соціального здоров’я, а також самооцінку стану здоров’я студентської молоді. Емпірично виявлено, що показники психофізіологічного стану студентів переважно перебувають на достатньому рівні, наявні деякі тенденції щодо погіршення фізичного самопочуття з роками навчання, визначено середній ступінь інтенсивності прояву соматичних симптомів, переважно домінує шкала виснаження, характерний дещо пригнічений стан психічного здоров’я, притаманний переважно інтелектуальний та Я-вектор у структурі психічногоздоров’я, дещо виражений прояв самотності, подекуди соціальної ізольованості та тривоги. Підкреслено важливість інтеграції фізичної активності в повсякденне життя студентської молоді.
Висновки. Результати дослідження дають змогу переглянути підходи до організації фізичного виховання у ЗВО, посилити впровадження оздоровчих заходів та здійснювати підтримку ментального здоров’я студентів.
(Topicality. The study of university students’ health provides critical insights into the components of well-beingphysical, mental, and social–and highlights potential issues that require targeted interventions and preventive strategies.
Objective. The aim of this research is to empirically assess the indicators of physical, mental, and social health, as well as students’ self-perceived health status.
Materials and Methods. The study was based on a combination of theoretical and empirical approaches, descriptive statistics methods as well. Empirical methods included a set of validated psychodiagnostic tools and self-report measur(The Methodology (Voitenko V.),the Sstudent Health Questionnaire (Dushanina S.), the WAM (well-being, activitymood) method, Self-assessment of Psychophysiological State (Kokun O.), the Somatic Symptoms Scale (ChabanHaustova O., et al.), the Giessen Subjective Complaints List (GBB-8), the Mental Health Continuum – Short (MHC-SF) by Keyes C. (adapted by Nosenko E. & Chetveryk-Burchak A.), the Individual Psychological Health (Kozlov A.), the Ryff’s Psychological Well-Being Scales (PWB), UCLA Loneliness and Social Isolation Scale (Russell, Peplau, & Ferguson), the Subjective Loneliness Scale (Dukhnovsky S.), the Patient Health Self-Assessment Questionnair(Chaban O., Haustova O., et al.)).
Results. The article considers the assessment of physical, mental, and social health indicators, describes the physical health status of university students within the realities of contemporary educational settings. An empirical study is outlined, focusing on main groups of indicators, including physical, mental, and social health, along with students’ self-evaluation of their well-being. Both objective and subjective health indicators were analyzed, revealing concerning tendencies in the deterioration of physical well-being over the course of academic training, accompanied by an increase in chronic complaints and absenteeism. Empirical data indicate that the psychophysiological state of students is generally within a satisfactory or sufficient range. The average intensity of somatic symptoms is identified, with the exhaustion scale prevailing. The mental health state is found to be noticeably suppressed, predominantly shaped by intellectual and selfidentity dimensions. Students exhibit well-defined life goals and self- wareness, along with a somewhat expressed sense of loneliness, instances of social isolation, and anxiety. The paper underscores the significance of incorporating physical activity into the everyday lives of students.
Conclusions. The findings of the study contribute to revising current approaches to physical education in higher education institutions, enhancing the implementation of health-promotion programs, and strengthening support for students’ mental well-being.
)
Тип файлу: | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | здоров’я, показники фізичного, психічного та соціального здоров’я, студенти, ризик, серцевосудинні захворювання, самооцінка здоров’я, рухова активність, ЗВО, здоров’я молоді (health, physical, mental, and social health indicators, students, risk factors, Cardiovascular diseases (CVDs), health self-assessment, physical activity, higher education institutions, health of young people) |
Теми: | За напрямами > Суспільне здоров'я та гігієна |
Підрозділи: | Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра громадського здоров’я |
Розмістив/ла: | заввідділу Наталя Денисенко |
Дата розміщення: | 17 Чер 2025 07:18 |
Остання зміна: | 17 Чер 2025 07:33 |
URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/9888 |
Actions (login required)
![]() |
Переглянути елемент |