Hushchuk, I. V. (І. Гущук) and Mokienko, A. V. (А. Мокієнко) (2025) Demographic crisis and public health concerning the analysis of some relationship vectors (Демографічна криза і громадське здоров’я: щодо аналізу деяких векторів взаємозв’язку). Public Health Journal (1(7)). pp. 10-16.
![]() |
PDF
- Published Version
Download (480kB) |
Анотація
Abstract. The purpose of the work. Identification of medical and social problems of society and public health as driving forces of the demographic crisis in Ukraine.
Materials and methods. The work uses the results of demographic and medical and social research, which are available on the Internet.
Results of the study. The paper analyzes the current demographic situation in Ukraine. It is shown that the lifestyle (improper nutrition, alcohol abuse, smoking, harmful work, stress, etc.) of ordinary Ukrainians, especially able-bodied people, is a priority factor influencing the demographic situation. The main risk factors for the occurrence of non-communicable diseases (cardiovascular diseases, cancer, diabetes and chronic lung diseases) lead to 91% of deaths in Ukraine. More than 50% of Ukrainians are currently overweight or obese. 82% of Ukrainians drink alcoholic beverages, and 26% say that they drink more alcohol now than before the war. In total, there are about 9 million active smokers in the country, which make up a third of the entire working population of the country. More than 70% of Ukrainians feel stressed or very nervous. About 80% of Ukrainian youth have chronic diseases. Every year, about 50,000 people are injured at work, 1,500 of them die, and more than 3,500 get occupational diseases. It is justified that the basis of a healthy lifestyle should be a health-preserving (preventive) paradigm. The opinions of leading demographers of the country regarding the significance of the contribution of medicine to the health of the population (30–35%) are expressed. In 2021, 17% of households (or 2.5 million families) experienced catastrophic health care costs. In 2020, public spending on health care accounted for 8% of total spending (12% for EU candidate countries, 14% EU average). The urgent need for serious changes and shifts in the financing mechanism and system of organization of the current health care system was determined.
Conclusions. Post-war recovery and active development of all spheres of social life requires such mandatory components as creating conditions for a healthy lifestyle and the availability of quality medical services.
(Мета. Визначення медико-соціальних проблем суспільства та громадського здоров’я як рушійних сил демографічної кризи в Україні.
Матеріали та методи. У роботі використані результати демографічних і медико-соціальних досліджень, які є у відкритому інтернет-доступі.
Результати. У роботі проведено аналіз сучасної демографічної ситуації в Україні. Показано, що спосіб життя (неправильне харчування, зловживання алкоголем, тютюнопаління, шкідлива праця, стреси тощо) пересічних українців, особливо працездатних осіб, є пріоритетним фактором впливу на демографічну ситуацію. Основні фактори ризику виникнення неінфекційних захворювань (серцево-судинні захворювання, рак, діабет і хронічні захворювання легень) призводять до 91 % смертей в Україні. Понад 50 % українців нині мають надмірну вагу або ожиріння. 82 % українців вживають алкогольні напої, а 26 % кажуть, що зараз вживають алкоголю більше, ніж до війни. Усього в країні нараховується близько 9 мільйонів активних курців, що становлять третину всього працездатного населення країни. Понад 70 % українців відчувають стрес або сильну знервованість. Близько 80 % української молоді мають хронічні захворювання. Щорічно на виробництві травмується близько 50 тисяч осіб, з них 1,5 тис. гинуть, понад 3,5 тис. Отримують професійні захворювання. Обґрунтовано, що основою здорового способу життя повинна стати здоров’язберігальна (профілактична) парадигма. Висловлено думки провідних демографів країни щодо значимості вкладу медицини у стан здоров’я населення (30–35 %). У 2021 році 17 % домогосподарств (або 2,5 млн сімей) зазнали катастрофічних витрат на охорону здоров’я. У 2020 році державні витрати на охорону здоров’я становили 8 % від загальних витрат (для країн – кандидатів на вступ до ЄС – 12 %, середній показник ЄС – 14 %). Визначено гостру необхідність серйозних змін і зрушень
у механізмі фінансування та системі організації нинішньої системи охорони здоров’я.
Висновки. Повоєнне відновлення й активний розвиток всіх сфер суспільного життя передбачає такі обов’язкові складові, як створення умов для здорового способу життя та доступність якісних медичних послуг.)
Тип файлу: | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | population, demography, lifestyle, medicine (населення, демографія, спосіб життя, медицина) |
Теми: | За напрямами > Суспільні науки |
Підрозділи: | Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра громадського здоров’я |
Розмістив/ла: | заввідділу Наталя Денисенко |
Дата розміщення: | 17 Чер 2025 07:48 |
Остання зміна: | 17 Чер 2025 07:48 |
URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/9890 |
Actions (login required)
![]() |
Переглянути елемент |