Румінація та занепокоєння і посттравматичний стресовий розлад: основні аспекти зв’язку (Rumination and worry in the context of ptsd: some essential aspects of the relationship)

Августюк, М. (M. Avhustiuk) (2024) Румінація та занепокоєння і посттравматичний стресовий розлад: основні аспекти зв’язку (Rumination and worry in the context of ptsd: some essential aspects of the relationship). Вісник Львівського університету. Серія психологічні науки (вип.22). pp. 3-9.

PDF - Published Version Download (365kB)

Анотація

У статті за допомогою теоретичного та порівняльного аналізу охарактеризовані основні науково-психологічні підходи до вивчення румінації та занепокоєння у взаємозв’язку з посттравматичним стресовим розладом. Румінація є неконтрольованим циклічним когнітивним процесом мислення, до складу якого входять повторювані або розумово персеверативні, настійні та пасивні думки, в основі яких – минулі негативні емоції та/або настрої чи події. Румінація є провісником стійкого посттравматичного стресового розладу, оскільки як неадаптивна копінг-стратегія є спробою зрозуміти причини та наслідки, а також пережити травмуючу подію та/або ситуацію. Занепокоєння тлумачать як орієнтовані на майбутнє та відносно неконтрольовані думки та oбрази, які перебувають під негативним впливом намагання мисленнєво розв’язати потенційні проблеми. Характерними ознаками румінаційних і тривожних процесів у посттравматичному стресовому розладі є повторюваність, нав’язливість та часткова мимовільність думок. Необхідність дослідження основних теоретичних та методологічних аспектів цих понять зумовлена впливом неоднозначності їхньої ролі у сфері психосоціальної реабілітації військових, ветеранів та осіб, постраждалих внаслідок військових дій на території України. Аналіз наукової психологічної літератури показує, що румінація та занепокоєння в контексті посттравматичного стресового розладу слугують стратегіями уникнення з метою більш ефективної обробки травматичних спогадів. У довгостроковій перспективі уникнення призводить до повторного переживання травми та посилення негативних настроїв, що сприяють активації нав’язливих травматичних спогадів із циклічністю румінації та занепокоєння, а також розвитку або загостренню будь-яких супутніх діагнозів. Отримані результати продовжують розширювати проблемні аспекти дослідження чинників румінації у взаємозв’язку із занепокоєнням у контексті посттравматичного стресового розладу. За умови виникнення травматичних подразників необхідною є розробка нових процедур для контролю пізнання та діяльності учасників психосоціальної реабілітації.
(The paper, with the help of theoretical and comparative analysis, characterizes the main scientific and psychological approaches to the study of rumination and worry in the context of post-traumatic stress disorder. Rumination is an uncontrolled cyclical cognitive thinking process, which includes repetitive or mentally perseverative, insistent and passive thoughts based on past negative emotions and/or moods or events. Rumination is a predictor of persistent post-traumatic stress disorder because, as a maladaptive coping strategy, rumination is an attempt to understand the causes and consequences of and relive a traumatic event and/or situation. Worry is defined as future-oriented and relatively uncontrollable houghts and ima- ges that re negatively influenced by attempts to mentally resolve otential problems. Characteristic features of ruminative and worrying processes in post-traumatic stress disorder are repetitiveness, obsessiveness and partial nvoluntary thoughts. The need to study the main theoretical and methodological aspects of these concepts is due to the influence of the ambiguity of their role in the field of psychosocial rehabilitation of military personnel, veterans and persons injured as a result of military operations on the territory of Ukraine. An analysis of scientific psychological literature shows that rumination and worry in the context of ost-traumatic stress disorder serve as avoidance strategies for more effective processing of traumatic memories. In the long term, avoidance leads to re-experiencing the rauma and increasing negative moods, which contribute to the activation of intrusive traumatic memories with cycles of rumination and worry, and the development or exacerbation of any co-morbid diagnoses. The obtained results continue to expand the problematic aspects of the study of the factors of rumination and worry in the context of post-traumatic stress disorder. Given the occurrence of traumatic stimuli, it is necessary to develop new procedures to control the ognition and activity of psychosocial rehabilitation participants. )

Тип файлу:	Стаття
Ключові слова:	занепокоєння; повторюване негативне мислення; посттравматичний стресовий розлад; психосоціальна реабілітація; румінація (worry; repetitive negative thinking; post-traumatic stress disorder; psychosocial rehabilitation; rumination)
Теми:	За напрямами > Психологія
Підрозділи:	Навчально-науковий інститут міжнародних відносин та національної безпеки > Кафедра міжнародних відносин
Розмістив/ла:	заввідділу Наталя Денисенко
Дата розміщення:	09 Жов 2025 08:57
Остання зміна:	09 Жов 2025 08:57
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/10146

Actions (login required)

Переглянути елемент