Шевчук, Д. (D. Shevchuk) (2023) Стоїцизм як філософія екзистенційної стійкості (Stoicism as philosophy of existential resilience). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філософія» (№ 24). pp. 55-60. ISSN 23127112
Preview |
PDF
- Published Version
Download (843kB) | Preview |
Анотація
Стаття присвячена розглядові стоїциму як життєвої філософії, яка здатна виробити екзистенційну стійкість в кризових умовах для людського буття. Автор зазначає, що для збереження власного світу людина має витворити «екзистенційну стійкість», а підстави для цього їй дає філософія. Сьогодні стоїцизм значною мірою переосмислюється. Його перетворюють на життєву філософію, яка найкраще підходить сучасній людині як інструмент, що за умови належного використання дозволяє прожити гідне життя. Що важливо, цього можна досягнути незалежно від умов, в які потрапила людина. Перед сучасною людиною постало чимало викликів, які загрожують її екзистенції або спотворюють її буття ілюзорними цінностями, постправдою, ідеологічними конструктами та споживацтвом. Автор зазначає, що стоїцизм є цілісною життєвою філософією, яка дозволяє виробити загальне розуміння світу та місця людини в ньому. Стійкість закладена в самій основі стоїчного світогляду. Стоїцизм налаштовує людину в кожній трагічній ситуації керуватися чеснотами, які допоможуть подолати прикрощі долі. В умовах війни людина потрапляє в ситуацію надзвичайності та граничності. Для окреслення цієї ситуації автор звертається до розуміння «граничної ситуації» в екзистенціалізмі Карла Ясперса. Гранична ситуація фіксує кризові стани людини, що призводять до актуалізації особистісного начала, світоглядних трансформацій, переосмислення сенсу життя, переживання втрати самоідентичності. Вони вилучають людину з полону повсякденної свідомості та пробуджують її. Крім того, реальність війни сповнена жаху та занепокоєння. Відтак, людина перебуває в стані перманентної тривожності за буття. Гранична ситуація вбудовується в структуру повсякдення. Війна породжує переживання жаху, який здатен перетворюватися на перманентний стан повсякденного досвіду. Автор демонструє, що філософія стоїцизму дозволяє досить ефективно долати цю тривожність та відчуття жаху. Для цього ця життєва філософія пропонує виробити фаталістичне ставлення до всього, що з нами і докола нас стається. Стоїки пропонують віддатися долі. По суті, стоїцизм допомагає цим самим сформувати екзистенційну стійкість, оскільки навчає сприйняти події такими, які вони є, а в той же час дозволяє замислитися над тим, що ми можемо змінити. В умовах війни людина часто постає перед обличчям смерті. Одним із вимірів екзистенційної стійкості є позбуття страху смерті. В цьому аспекті формування екзистенційної стійкості стоїцизм також може стати придатною основою життєвої філософії.
(The article is devoted to the consideration of stoicism as a philosophy of life, which is able to develop existential resilience in crisis conditions for human existence. The author notes that in order to preserve one's own world, a person must create "existential resilience", and philosophy gives him or her the grounds for this. Today, stoicism is being reinterpreted. It is transformed into a philosophy of life, which is best suited to modern man as a tool that, if used properly, allows one to live a decent life. What is important, this can be achieved regardless of the conditions in which a person has fallen. The modern human being is faced with many challenges that threaten his or her existence or distort existence with illusory values, post-truth, ideological constructs, and consumerism. The author notes that stoicism is a holistic philosophy of life that allows the development of a general understanding of the world and a person's place in it. Resilience is at the very core of the Stoic worldview. Stoicism sets a person in every tragic situation to be guided by virtues that will help overcome the misfortunes of fate. In the conditions of war, a person finds himself in a situation of emergency and extremeness. To outline this situation, the author refers to the understanding of the "boundary situation" in the existentialism of Karl Jaspers. The boundary situation captures the crisis states of a person, which lead to the actualization of the personal principle, worldview transformations, rethinking of the meaning of life, and experiencing the loss of self-identity. They remove a person from the captivity of everyday consciousness and awaken him. In addition, the reality of war is full of horror and anxiety. Therefore, a person is in a state of permanent anxiety about existence. The boundary situation is built into the structure of everyday life. War gives rise to the experience of horror, which can become a permanent state of everyday experience. The author demonstrates that the philosophy of stoicism allows quite effectively to overcome this anxiety and sense of horror. For this, the stoic philosophy of life suggests developing a fatalistic attitude toward everything that happens to us and around us. The Stoics suggest surrendering to fate. In fact, stoicism helps to form existential resilience, because it teaches us to accept events as they are, and at the same time allows us to think about what we can change. In the conditions of war, a person often faces death. One of the dimensions of existential resilience is the elimination of the fear of death. In this aspect of the formation of existential stability, stoicism can also become a suitable basis for a philosophy of life.)
| Тип файлу: | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | стоїцизм, екзистенційна стійкість, гранична ситуація, війна, життєва філософія (stoicism, existential stability, extreme situation, war, philosophy of life) |
| Теми: | За напрямами > Філософія |
| Підрозділи: | Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра філософії та культурного менеджменту |
| Розмістив/ла: | заввідділу Наталя Денисенко |
| Дата розміщення: | 14 Лис 2025 09:05 |
| Остання зміна: | 14 Лис 2025 09:05 |
| URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/10251 |
Actions (login required)
 |
Переглянути елемент |