Перформанс як інструмент розвитку креативності студентів у процесі розуміння навчального матеріалу (Performance as a tool for developing students’ creativity in the process of understanding educational material)

Карповець, М. В. (M. Karpovets) (2025) Перформанс як інструмент розвитку креативності студентів у процесі розуміння навчального матеріалу (Performance as a tool for developing students’ creativity in the process of understanding educational material). Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія: Психологія (Вип. 3). pp. 126-130. ISSN 27865010

PDF - Published Version Download (478kB)

Анотація

Стаття присвячена аналізу впливу перформансу на розвиток креативності студентів у процесі розуміння навчального матеріалу. Показано, що перформанс як педагогічний інструмент орієнтований на розвиток креативних здібностей студентів. Для підтвердження цієї тези було використано опитувальник креативних здібностей із діагностичної системи Френка Вільямса або батареї тестів Creativity Assessment Packet (CAP), призначеної для комплексної оцінки дивергентного мислення. Методика була апробована серед студентів спеціальності «Психологія» Національного університету «Острозька академія». Вибірка студентів становила 90 осіб, які були порівну розподілені на експериментальну й контрольну групи. Після впровадження перформансу в експериментальній групі ми виявили позитивні зміни у шкалах «Допитливість», «Уява», «Схильність до ризику», а в шкалах «Складність матеріалу» та «Загальний рівень» не було статистично значущих змін. Зростання рівня допитливості завдяки перформансу свідчить про інтерес студентів до нового та незвичного, вихід за межі звичних моделей мислення, що поглиблює рівень розуміння навчального матеріалу. Доведено, що перформативне моделювання ситуацій, інсценування та презентації також сприяють розвитку уяви і допомагають перейти від буквального розуміння матеріалу до концептуального та інтегративного розуміння. Виявлено, що відкриті завдання навчального перформансу посилили схильність студентів до ризику в невизначених ситуаціях та стимулювали експериментувати. Водночас експеримент не змінив ставлення студентів до складних ідей, що можна пояснити характером групової роботи та коротким терміном дослідження. Загальний рівень креативності також не показав статистично значущих змін, попри те, що перформанс змінив показники більшості шкал. У контрольній групі не виявлено значущих змін у жодній зі шкал. Це підтверджує, що традиційне навчання без інтерактивного залучення студентів суттєво не вплинуло на рівні креативності протягом досліджуваного періоду. Перспективою дослідження є розширення перформативних методик, залучення здобувачів інших спеціальностей та збільшення тривалості експерименту, що загалом засвідчить системний характер змін.
(The article is devoted to analyzing the influence of performance on the development of students’ creativity during the process of understanding educational material. It is demonstrated that performance serves as a pedagogical tool, focusing on the development of students’ creative abilities. To confirm this thesis, a questionnaire assessing creative abilities from the Frank Williams Diagnostic System or the Creativity Assessment Packet (CAP) test battery was used. This test battery is designed for a comprehensive assessment of divergent thinking. The methodology was tested for students of the Psychology major at the National University of Ostroh Academy. The sample of students was 90 people, who were evenly divided into experimental and control groups. After implementing performance in the experimental group, we observed positive changes in the scales «Curiosity», «Imagination», and «Risk-proneness». There were no statistically significant changes in the scales «Complexity of the material» and «General level». The increase in curiosity due to performance indicates students’ interest in the new and unusual, which goes beyond the usual models of thinking, thereby deepening their understanding of educational material. It has been proven that performative modeling of situations, staging, and presentations also contributes to the development of imagination, which helps to move from a literal understanding of the material to a conceptual and integrative understanding. It was found that the performance involved open-ended tasks; therefore, it increased the tendency to take risks in uncertain situations and stimulated students to experiment. Altogether, the experiment did not alter the students’ orientation to complex ideas, which can be attributed to the nature of group work and the short-term nature of the study. The overall level also did not show statistically significant changes, despite changes in the performance indicators of most scales. The control group did not exhibit significant changes in any of the scales, confirming that traditional learning, without the interactive involvement of students, does not significantly affect the level of creativity during the studied period. The prospect of this study is to expand the use of performative methods, involve other specialties, and increase the duration of the experiment, which, in aggregate, will reveal the systemic nature of the changes.)

Тип файлу:	Стаття
Ключові слова:	перформанс, перформативний дискурс, креативність, дивергентне мислення, психологія розуміння, студенти, вища школа (performance, performative discourse, creativity, psychology of understanding, students, higher education)
Теми:	За напрямами > Психологія
Підрозділи:	Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра філософії та культурного менеджменту
Розмістив/ла:	заввідділу Наталя Денисенко
Дата розміщення:	18 Лют 2026 11:56
Остання зміна:	18 Лют 2026 11:56
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/10392

Actions (login required)

Переглянути елемент