Рефлексивні вміння студентів у перформативному навчанні: метакогнітивний рівень (Reflective skills of metacognitive level in students’ performative learning)

Карповець, М. В. (M. Karpovets) (2025) Рефлексивні вміння студентів у перформативному навчанні: метакогнітивний рівень (Reflective skills of metacognitive level in students’ performative learning). Науковий збірник Херсонського державного університету. Серія Психологічні науки (Вип. 2). pp. 44-51. ISSN 27865010

PDF - Published Version Download (550kB)

Анотація

Стаття присвячена дослідженню трансформації рефлексивних умінь метакогнітивного рівня студентів під впливом перформансу як інтерактивної (тілесно орієнтованої) та презентаційної (практично орієнтованої) методики навчання. Мета – теоретичне обґрунтування та емпіричне вимірювання рефлексивних умінь метакогнітивного рівня студентів під час перформансу як освітнього інструменту. Застосування елементів перформативної теорії в освітньому та психологічному контексті є виразною особливістю цього дослідження, що покликане показати (мета) когнітивний потенціал і навчальні перспективи перформансу у вищій школі. Методи. У статті використано методику «Рефлексивні вміння (метакогнітивний рівень)» О. Савченко для аналізу зміни рефлексивних умінь, які студенти задіюють для вирішення проблем і завдань під час навчального перформансу. У нашому дослідженні було застосовано до- та післяекспериментальний дизайн (PPED, або pretest-posttest experimental design), за допомогою якого ми вимірювали показники обраних умінь до (pre-test) та після (post-test) екпериментального навчання з використанням перформансу. Результати. Обґрунтовано, що залучення перформансу позитивно вплинуло на показники різних шкал, зокрема на загальний рівень рефлексивних умінь метакогнітивного рівня (зростання від 12,2 % до 26,6 % на високому рівні), а також на вміння регулювати власні емоційні стани, формувати налаштування на роботу (∆ = 14,4 %). Останнє вказує на покращення вольової саморегуляції та емоційної стійкості у складних і невизначених ситуаціях. Доведено, що перформативне навчання найбільш ефективно вплинув на прогностичну функцію, аналіз власних помилок, планування та оцінку своїй дій, засвідчуючи високий рівень метакогнітивної регуляції. Висновки. Вказано, що перформативне навчання сприяє покращенню більшості рефлексивних умінь метакогнітивного рівня, проте ця динаміка є поступовою. Оскільки перформанс передбачає взаємодію і співпрацю, то метакогнітивні вміння розвивалися завдяки спільному обговоренню, критичній роботі та загальній рефлексії. Відповідно надалі важливо виміряти метакогнітивні зміни рефлексивних умінь студентів старших курсів у лонгітюдному дослідженні.
(форманс, перформативне навчання, рефлексивні вміння, психологія розуміння, студенти.
The article is dedicated to the transformation of reflective skills of students’ metacognitive level under the influence of performance as an interactive (body-oriented) and presentational (practical-oriented) teaching method. The purpose is to theoretically substantiate and empirically measure reflective skills of students’ metacognitive level during performance as an intervention tool. The application of elements of performative theory in the educational and psychological context is a distinctive feature of this study, which is designed to show the (meta)cognitive potential and academic prospects of performance in higher education. Methods. The article uses the methodology «Reflective skills (metacognitive level)» by O. Savchenko to analyze the change in reflective skills that students use to solve problems and tasks during performance. In our study, we used a pretest-posttest experimental design (PPED), where we measured the indicators of selected skills both before (pre-test) and after (post-test) the performance intervention. Results. We verified that the involvement of performance had a positive effect on both the general results of students’ reflective skills on the metacognitive level (from 12.2% to 26.6% at a high level) and its scales. We noticed the most significant change in «The ability to regulate one’s emotional states, form work attitudes» (∆ = 14.4%). The latter indicates an improvement in volitional self-regulation and emotional stability in complex and uncertain situations. It has been proven that performative learning most effectively influenced the predictive function, analysis of oneʼs own mistakes, planning and evaluation of actions, thus indicating a high level of metacognitive regulation. Conclusions. It has been proven that performative learning contributes to the improvement of most reflective skills of students’ metacognitive level, but this dynamic is gradual. Since performance involves interaction and collaboration, metacognitive skills were developed through joint discussion, critical work, and shared reflection. Accordingly, in the future, it is essential to measure metacognitive changes in senior students within a longitudinal study.)

Тип файлу:	Стаття
Ключові слова:	вища школа, метакогнітивні навички, перформанс, перформативне навчання, рефлексивні вміння, психологія розуміння, студенти. (performance, performative learning, reflective skills, metacognitive skills, psychology of understanding, students, higher education)
Теми:	За напрямами > Психологія
Підрозділи:	Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра філософії та культурного менеджменту
Розмістив/ла:	заввідділу Наталя Денисенко
Дата розміщення:	19 Лют 2026 13:42
Остання зміна:	19 Лют 2026 13:42
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/10393

Actions (login required)

Переглянути елемент