Формування образу військових у масмедійному просторі під час повномасштабної російсько-української війни: лінгвокогнітивний аналіз (The formation of the military personnel image in the mass media during the full-scale Russian-Ukrainian war: a linguistic-cognitive analysis)

Мініч, Л. С. (L. Minich) and Лозюк, С. А. (S. Loziuk) (2025) Формування образу військових у масмедійному просторі під час повномасштабної російсько-української війни: лінгвокогнітивний аналіз (The formation of the military personnel image in the mass media during the full-scale Russian-Ukrainian war: a linguistic-cognitive analysis). Слобожанський науковий вісник. Серія: Філологія (Вип.11). pp. 82-87.

PDF - Published Version Download (383kB)

Анотація

У статті здійснено комплексне дослідження методології аналізу текстових та вербальних засобів формування образу військових у сучасному воєнному дискурсі. Підкреслено, що конструювання цього образу є не лише мовним, а й соціокультурним процесом, який інтегрує напрацювання лінгвістики, соціології, культурології та психології. Простежене значення засобів масової інформації, художніх творів, політичних промов, інтерв’ю та повсякденної мови у створенні багатовимірних уявлень про військових як символів героїзму, жертовности та національної єдности, а також як учасників жорстоких і травматичних конфліктів. Наукова новизна полягає в поєднанні дискурсивного, критичного, семантичного, метафоричного, стилістичного, риторичного та контекстуального аналізів із лінгвокогнітивним підходом, що дає змогу виявити приховані сенси та механізми впливу на масову свідомість. Результати доводять, що повторювані мовні стратегії («герой», «захисник», «щит нації») сприяють закріпленню позитивного іміджу військових і підсилюють патріотичні наративи, тоді як використання лексем із негативними конотаціями («агресія», «жорстокість», «військова машина») формує критичне або відчужене бачення. Дослідження виявило значення стилістичних прийомів (епітетів, порівнянь, гіпербол), риторичних питань і повторів у мобілізації громадської підтримки. Водночас особливу функцію мають невербальні чинники комунікації (інтонація, паузи, жести, міміка), які, за результатами аналізу, можуть передавати до половини смислового навантаження й формувати цілісне емоційне сприйняття військових. Автори звертають увагу на міжкультурні відмінності у презентації військових образів: якщо в українському дискурсі домінує героїко-патріотична риторика, то в низці зарубіжних текстів частіше простежене критичне, амбівалентне ставлення. У підсумку доведено, що текстові та вербальні стратегії не лише репрезентують соціальний досвід, а й активно конструюють соціальну пам’ять, формують перспективне бачення та визначають ідеологічні орієнтири суспільства. Практичне значення дослідження полягає в можливості застосування його результатів у створенні ефективних комунікаційних та медійних стратегій, а також у виробленні механізмів протидії інформаційним маніпуляціям у глобалізованому інформаційному просторі.
(The article carries out a comprehensive study of the methodology for analyzing textual and verbal means of forming the image of the military in modern military discourse. It is emphasized that the construction of this image is not only a linguistic, but also a sociocultural process that integrates the achievements of linguistics, sociology, cultural studies and psychology. The role of the media, works of art, political speeches, interviews and everyday speech in creating multidimensional representations of the military as symbols of heroism, sacrifice and national unity, as well as participants in brutal and traumatic conflicts, is traced. The scientific novelty lies in the combination of discursive, critical, semantic, metaphorical, stylistic, rhetorical and contextual analyses with a linguocognitive approach, which allows to reveal hidden meanings and mechanisms of influence on mass consciousness. The results prove that repeated language strategies (“hero”, “defender”, “shield of the nation”) contribute to the consolidation of a positive image of the military and strengthen patriotic narratives, while the use of lexemes with negative connotations (“aggression”, “cruelty”, “war machine”) forms a critical or alienated vision. The study revealed a significant role of stylistic devices (epithets, comparisons, hyperbole), rhetorical questions and repetitions in the mobilization of public support. At the same time, non-verbal factors of communication (intonation, pauses, gestures, facial expressions) are of particular importance, which, according to the analysis, can convey up to half of the semantic load and form a holistic emotional perception of the military. The authors draw attention to cross-cultural differences in the presentation of military images: if heroic-patriotic rhetoric dominates in Ukrainian discourse, then a number of foreign practices more often show a critical, ambivalent attitude. As a result, it is proven that textual and verbal strategies not only reflect reality, but also actively construct social memory, form a strategic vision and determine the ideological orientations of society. The practical significance of the study lies in the possibility of applying its results in creating effective communication and media strategies, as well as in developing mechanisms to counteract information manipulation in the globalized information space.)

Тип файлу:	Стаття
Ключові слова:	воєнний дискурс, концепт, концептосфера майбутнього, лінгвокогнітивний аналіз, інтерв’ю, стратегічне бачення (military discourse, concept, conceptosphere of the future, linguistic and cognitive analysis, interview, strategic vision)
Теми:	За напрямами > Загальні питання лінгвістики та літератури > Лінгвістика. Мовознавство
Підрозділи:	Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра української мови і літератури
Розмістив/ла:	заввідділу Наталя Денисенко
Дата розміщення:	23 Лют 2026 10:55
Остання зміна:	23 Лют 2026 10:55
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/10420

Actions (login required)

Переглянути елемент