Адаптація наукового тексту як ефективний спосіб формування професійної комунікації здобувачів вищої освіти (Adaptation of scientific texts as an effective means of developing professional communication skills in higher education students)

Шульжук, Н. В. (N. Shulzhuk) (2025) Адаптація наукового тексту як ефективний спосіб формування професійної комунікації здобувачів вищої освіти (Adaptation of scientific texts as an effective means of developing professional communication skills in higher education students). Acta Paedagogiсa Volyniense (Вип. 3). pp. 147-154.

PDF - Published Version Download (316kB)

Анотація

У статті відзначено, що процес формування професійного мовлення перебуває у фокусі дослідницької уваги науковців, оскільки його ефективність визначає кар’єрне зростання фахівця. Автор зауважує, що основою наукового дискурсу фаху є передусім науково-навчальні тексти як жанровий різновид наукового викладу, мовний стандарт яких формують такі ознаки, як точність, логічність, послідовність, інформативність, композиційна чіткість, емоційна і суб’єктивно-оцінна нейтральність, однозначність, експліцитність, парафрастичність, діалогічність та ін. Предметом дослідницької уваги авторки стали два останні, у зв’язку з чим мета наукової розвідки – схарактеризувати парафрастичність та діалогічність наукового тексту як ефективний спосіб його адаптації з метою формування професійної комунікації здобувачів вищої освіти. Складність сприйняття, розуміння, інтерпретації та відтворення науково-навчальних текстів авторка пов’язує із такими стильовими домінантами, як-от: високий ступінь абстрактності, концентрація термінологічної лексики, що нерідко має неоднозначну інтерпретацію, складність індивідуально-авторського викладу. Це визначає завдання викладача-мовника – адаптувати зміст і структуру таких текстів відповідно до потреб здобувачів вищої освіти з урахуванням рівня їх мовної та професійної підготовки. Оптимізувати цей процес авторка пропонує шляхом інтерпретації складних понять через посередництво їх лексико-семантичного перекладу, коментування на основі словотвірної мотивації, етимологічної або історико-хронологічної довідок. Активізацію ж мисленнєвої діяльності здобувачів освіти авторка пов’язує із використанням словесно-образних унаочнень, які уможливлюють представлення виучуваного матеріалу в асоціативній формі, що увиразнює його прагматичну спрямованість на здобувача освіти як споживача наукової інформації. Доступності науково-навчальних текстів сприяють і прийоми їх діалогізації, з-поміж яких авторка виокремлює запитання, що привертають увагу до ключових компонентів, які визначають перспективу наукового викладу, покликання на думку авторитетних науковців та повтори мовленнєвого відрізка, що увиразнюють суть повідомлення і визначають його комунікативну спрямованість, сприяючи формуванню текстотвірної компетентності здобувачів освіти й активізуючи їх пізнавальні інтереси.
(The article notes that the process of forming professional speech remains at the center of scholarly attention, as its effectiveness determines a specialist’s career advancement. The author emphasizes that the foundation of a professional, scientific discourse lies primarily in academic texts as a genre-specific type of scientific exposition. Their linguistic standard is shaped by such features as accuracy, logical consistency, coherence, informativeness, compositional clarity, emotional and subjective-evaluative neutrality, unambiguity, explicitness, paraphrasticity, dialogicity, and others. The author’s research focuses on the latter two features, which define the aim of the scholarly study – to characterize the paraphrasticity and dialogicity of scientific texts as an effective means of adapting them for the development of professional communication skills among higher education students. The difficulty in perceiving, understanding, interpreting, and reproducing academic texts, according to the author, is linked to such stylistic dominants as a high level of abstraction, the concentration of terminological vocabulary – often with ambiguous interpretations – and the complexity of the author’s expression. This defines the task of the language instructor: to adapt the content and structure of such texts according to the needs of higher education students, taking into account their linguistic and professional readiness. The author proposes optimizing this process by interpreting complex concepts through their lexico-semantic translation, commentary based on word-formation motivation, and etymological or historical-chronological references. The activation of students’ cognitive activity, the author argues, is facilitated through verbal-figurative visualizations that present the studied material in an associative form, enhancing its pragmatic orientation toward the learner as a consumer of scientific information. The accessibility of academic texts is also enhanced by methods of dialogization, among which the author highlights questions that draw attention to key components determining the scientific narrative’s direction, references to authoritative scholars’ opinions, and repetitions of speech segments that clarify the essence of the message and define its communicative intent. These methods contribute to the development of students’ text-forming competence and stimulate their cognitive interests.)

Тип файлу:	Стаття
Ключові слова:	науково-навчальний текст, адаптація, професійна комунікація, парафрастичність, діалогічність, лексико-семантичний переклад (academic text, adaptation, professional communication, paraphrasticity, dialogicity, lexico-semantic translation)
Теми:	За напрямами > Загальні питання лінгвістики та літератури > Лінгвістика. Мовознавство Навчальні матеріали та презентації
Підрозділи:	Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра української мови і літератури
Розмістив/ла:	заввідділу Наталя Денисенко
Дата розміщення:	03 Бер 2026 14:58
Остання зміна:	03 Бер 2026 14:58
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/10426

Actions (login required)

Переглянути елемент