Лінгвокультурологічний феномен «goethe-zitat» у діахронічному вимірі (Linguo-cultural phenomenon «goethe-zitat» diachronical approach)

Шкварчук, Світлана (Svitlana Shkvarchuk) (2018) Лінгвокультурологічний феномен «goethe-zitat» у діахронічному вимірі (Linguo-cultural phenomenon «goethe-zitat» diachronical approach). Наукові записки Національного університету «Острозька академія»: серія «Філологія» (4(72)). pp. 137-139. ISSN 2519-2558

PDF - Published Version Download (471kB)

Анотація

У статті аналізується вживання крилатих висловів Й.В. Ґете у різних історичних зрізах. Показано, що цитування відомих сентенцій німецького класика мало в ХІХ ст. високий соціальний престиж і слугувало своєрідним індикатором належності до класу освіченого бюргерства. Упродовж ХХ ст. різні політичні та ідеологічні режими, користуючись феноменом популярності особистості Й.В. Ґете, намагалися оголосити його своїм «духовним батьком», поборником того чи іншого суспільного устрою.
Престиж цитування сентенцій та відомих уривків із творів Й.В. Ґете залишався беззаперечним лише до середини ХХ ст. Незважаючи на кардинальні зміни у використанні класичних сентенцій, у німецькій лінгвокультурній свідомості до цих пір залишається закріпленим певний «ептонімний мінімум» (цитати, відомі переважній більшості сучасних мовців), який є необхідною передумовою долучення до німецької культури та служить підвищенню власної культурно-мовної компетенції.
(The article analyzes the usage of J.W. Goethe’s winged words in different historical periods. It is shown that the quotation of famous sententiae of German classic had a great social prestige in the XIX century. It demonstrated not only the high level of education of the speaker but also was a kind of peculiar indicator of belonging to the class of educated burghers (so called «Bildungsbürgertum»). It means that winged words functioned as «passwords». The classical German gymnasium played an important role in dissemination of quotes. At that time learning by heart and declamation of a significant number of works had been practiced there. Moreover, in 1867 the publishing house Gotha lost the monopoly on printing the works of classics, it facilitated the emergence of large number of cheap books on the market, which were available to the general population.
During the XX century, many political and ideological regimes used the phenomenon of J. W. Goethe’s popularity and tried to declare him to be their spiritual father and the protagonist of a particular social system. This tradition was initiated during the reign of Kaiser Wilhelm II (1890-1918) who was characterized by the imperialist ambitions. It continued at the time of national socialism (1933-1945) and found its
application in the socialist country (GDR) which was created later.
The prestige of quoting the sententiae and famous abstracts from J.W. Goethe’s works remained indisputable only until the middle of XX century. During the hard war years and in the post-war period literary knowledge did not have such value as in the previous XIX century.
Eventually the general public gained access to higher education and the quotation of classics as a privilege of the higher layers of society gradually lost its meaning. However, a certain «eptonymous minimum» (quotes which are known to most speakers) remained in German
linguo-cultural consciousness. It is the necessary prerequisite for joining the German culture and it helps to increase its own cultural and
linguistic competence.)

Тип файлу:	Стаття
Ключові слова:	Й. В. Ґете, крилаті слова, авторські цитати, фразеологія, лінгвокультурологія (J.W. Goethe, winged words, author’s quotations, phraseology, linguo-cultural studies)
Теми:	За напрямами > Загальні питання лінгвістики та літератури > Лінгвістика. Мовознавство
Підрозділи:	UNSPECIFIED
Розмістив/ла:	Галина Цеп'юк
Дата розміщення:	31 Лип 2019 11:27
Остання зміна:	31 Лип 2019 11:27
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/7784

Actions (login required)

Переглянути елемент