Публічний дискурс у зовнішньополітичній діяльності президентів США (1945 - 2012 рр.)

Худолій, Анатолій Олексійович (2013) Публічний дискурс у зовнішньополітичній діяльності президентів США (1945 - 2012 рр.). PhD thesis, Національний університет "Острозька академія".

PDF - Published Version Download (3MB)

Анотація

Феномен американізму був і залишається предметом пильної уваги суспільствознавців і це закономірно, з огляду на роль Сполучених Штатів у процесах цивілізаційного розвитку.
Презентанти численних шкіл і напрямків вивчення цього неординарного явища, попри різні підходи до його тлумачення, зрештою, розв‘язують, передусім, дилему: перспективи збереження Америкою свого домінуючого становища і в поточному столітті, чи ймовірну втрату цього статусу (причому, за багатьма версіями, навіть вже в першій чверті ХХІ ст.). На разі залишаються малодослідженими важливі аспекти американської проблематики, зокрема, такий, як вплив публічного дискурсу американських президентів на зовнішню політику США. Публічні виступи є посутнім компонентом політики кожного американського очільника. Вони мають глибокі традиції, започатковані ще «батьками-засновниками» Америки, і своє специфічне спрямування, що коротко зводиться до створення належних передумов для реалізації тих чи
інших політичних імператив глави Білого дому. У спрощеному вигляді вони виконують суттєву рольову функцію – сприяти формуванню відповідної суспільної думки щодо намірів президента прийняти певне політичне рішення.
Всебічне дослідження проблеми політичної історії Америки дає змогу об‘єктивно оцінити її поведінку на міжнародній арені, особливо в реаліях нинішнього світу, що вступив в еру кардинальних глобалізаційних трансформацій. Рольові функції публічного дискурсу глибше розкривають суть двох традиційних парадигм американської політики – ізоляціонізму та
інтервенціонізму, на яких ґрунтується стратегія Вашингтона в усі часи. Політичні промови є вагомим підґрунтям функціонування цих парадигм. Окремих підаспектів цієї теми принагідно торкалися у своїх працях різні дослідники, однак автономного, комплексного дослідження її досі немає.
Потреба її вивчення обумовлена дедалі зростаючим впливом стереотипів публічного дискурсу на масову політичну свідомість, формуванням поведінкової мотивації, а, отже, появою нових тенденцій у політичній сфері,
що, зрештою, позначається на особливостях трансформації сучасної міжнародної системи. Поглиблене вивчення публічних промов президентів дасть змогу виявити ті посутні чинники, на яких традиційно базується зовнішня політика
США в певні історичні проміжки, зокрема – від початку «холодної війни» й до 2012-го року. Стереотипи публічного дискурсу є своєрідним фактором процесу глобалізації, загалом трансформації світового порядку. Актуальність проблеми пов‘язана з імперативами Сполучених Штатів щодо вироблення
нового зовнішньополітичного курсу відповідно до колізій світу, що динамічно глобалізується. Резонансні події останніх років (терористичні акти 11 вересня 2001 року, війни в Іраку та Афганістані, світова криза тощо) спричинили
нестабільність системи міжнародних відносин, зумовили потребу зміни традиційних публічного дискурсу. Аналіз особливостей формування нових політичних уявлень, пов‘язаних з руйнуванням попередньої системи цінностей, дає змогу зрозуміти специфіку прийняття президентами США
важливих зовнішньополітичних рішень. Системне дослідження теми публічних заяв передбачає потребу розгляду низки їхніх аспектів та підаспектів, зокрема, обґрунтування стійкості
політичних традицій, спрямованих загалом на реалізацію стратегічних національних інтересів Сполучених Штатів на
конкретних механізмів їхньої реалізації; з‘ясування характеру і стану динамічних зрушень, що відбуваються в політичному житті США; колізій дезінтегрально-інтегральних тенденцій світового розвитку; способів адаптації
світової суперпотуги до нових реалій. Зазначене, у свою чергу, актуалізує потребу об‘єктивного аналізу трансформацій, які відбуваються під впливом процесів глобалізації в американській зовнішній політиці, де публічний дискурс традиційно відігравав суттєву роль. Президентські промови є одним з інструментів утвердження американського способу життя, пропаганди, реалізації стратегічних імперативів, тобто лідерських устремлінь США.
Особливо чітко це проявилося в періоди діяльності президентів, починаючи з Г. Трумена і закінчуючи Б. Обамою. Актуалізується дослідження і необхідністю застосування багатовимірного підходу до проблеми зовнішньої
політики, оскільки фактор публічного дискурсу державного очільника досі висвітлений недостатньо. З‘ясовано роль ключових радників з адміністрацій президентів США
зазначеного періоду у прийнятті політичних рішень; показано вплив президентського оточення на вироблення зовнішньополітичного курсу країни. Також досліджено риторику і політичну практику американських очільників
щодо України. Розглядувана проблема актуальна для українського політикуму, зокрема з огляду на той факт, що розуміння внутрішніх чинників (політичних традицій) як механізму впливу на формування зовнішньої політики країни дає змогу з‘ясувати спонукальні мотиви поведінки президентів і, відповідно, вироблення стратегії відносин на міждержавному рівні. Адже Америка здійснює помітний вплив на Україну від початку проголошення її незалежності
й дотепер. Крім того, входження нашої країни до кола світової спільноти, долучення її до глобальних трансформаційних процесів ХХІ століття потребує
цілісного аналізу та ефективного стратегічного реагування, що є можливим за умови врахування імперативів і політичних традицій провідних світових акторів, у першу чергу Сполучених Штатів. Оцінюючи роль публічних виступів президентів у зовнішній політиці США в Центральній і Східній Європі та Латинській Америці, автор робить спробу дати відповідь на деякі ключові питання щодо реалізації лідерських устремлінь Вашингтона. Зокрема, йдеться про географічні, політичні та фінансово-економічні фактори впливу, поширення демократичних цінностей,
обстоювання прав і свобод людини, вирішення безпекових проблем тощо. Використання публічних виступів очільниками США, по-перше, істотно впливає на формування зовнішньополітичного курсу, а, по-друге, обумовлює
8необхідність практичної реалізації цього курсу. Таким чином, президенти опиняються заручниками виголошуваних політичних промов, що стало традиційним для них, отже, для зовнішньої політики Америки. В роботі показано тенденцію до формування політичних традицій як наслідку дії публічних виступів, простежено динаміку заяв Г. Трумена,
Д. Ейзенхауера, Дж. Кеннеді, Л. Джонсона, Р. Ніксона, Дж. Форда, Дж. Картера, Р. Рейгана, Дж. Буша-ст., Б. Клінтона, Дж. Буша-мол. та Б. Обами; розкрито роль політичних промов та їхній вплив на зовнішню політику Вашингтона на глобальному, регіональному та локальному рівнях.

Тип файлу:	Дисертація (PhD)
Additional Information:	Науковий консультант: КАНЦЕЛЯРУК Борис Іванович, доктор політичних наук, професор
Теми:	За напрямами > Загальні питання лінгвістики та літератури
Підрозділи:	Факультет політико-інформаційного менеджменту (колишній факульте)
Розмістив/ла:	бібліотека Алла Шевцова
Дата розміщення:	18 Кві 2022 09:04
Остання зміна:	18 Кві 2022 09:04
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8614

Actions (login required)

Переглянути елемент