Дучимінська, Тамара Іванівна (2013) Психологічні особливості подолання особистісної безпорадності в навчальній діяльності студентів. PhD thesis, Східноєвропейський Національний університет імені Лесі Українки.
PDF
- Published Version
Download (2MB) |
Анотація
Соціокультурні зміни, що відбуваються в нашій країні, відкривають, з одного боку, необмежені можливості для
самореалізації особистості, з іншого – вимагають від людини компетентності, відповідальності, готовності до самостійного вирішення проблем, не завжди при цьому забезпечуючи її соціальний захист. Достатньо поширеним явищем, з яким стикається сучасна людина, є її безпорадність перед викликами життя. Проблема безпорадності торкається різноманітних сфер життєдіяльності особистості: навчання, політики, спорту, професійної діяльності, стосунків у
сім’ї тощо, й часто стає причиною різних форм дезадаптивної поведінки (алкоголізм, наркоманія, суїцид).
Феномен завченої (набутої, придбаної, прищепленої) безпорадності, з огляду на важливість його розуміння й аналізу у контексті поведінкових проявів, соціальної активності, особистісного розвитку людини, активно
вивчається зарубіжними психологами вже більше як півстоліття. В західній психології дослідження завченої безпорадності проводились в межах класичного оперантного біхевіоризму (М. Селігман, С. Майєр, Дж. Овермайер та ін.), в руслі когнітивно-біхевіорального (Л. Абрамсон,
Л. Еллой, К. Двек, Г. Металскі, К. Петерсон, М. Селігман, Р. Соломон, Дж. Тісдейл, Д. Хірото, Х. Хекхаузен та ін.) й теоретико-атрибутивного підходів (Г. Келлі, Дж. Роттер, Р . де Чармс, Л. Фестінгер, Р. Нісбетт та ін.).
Російськими психологами завчена безпорадність вивчалася у
взаємозв’язку з пошуковою активністю (В. Ротенберг і В. Аршавський), стильовими особливостями (М. Батурін), зовнішньою і внутрішньою мотивацією (Т. Гордєєва, І. Дев’ятовська), впевненістю, системою заохочень і покарань
(В. Ромек). Найбільш розробленою і відомою є концепція особистісної безпорадності Д. Цирінг, розвиток якої здійснено в низці досліджень інших російських авторів, які вивчали зв’язок безпорадності з комунікативною
активністю (К. Забєліна), особливостями мотивації (К. Вєдєнєєва), самостійністю (Ю. Яковлєва), оптимізмом (Л. Рудіна), провідною активністю індивіда (О. Давидова) тощо. Водночас, у вітчизняній психології феномен особистісної безпорадності до сьогодні ще мало досліджений. Частково аналізує відчуття безпорадності, причини його виникнення й формування С. Занюк; прояви завченої безпорадності в навчальній діяльності студентів, що постраждали від наслідків аварії на ЧАЕС, досліджувала В. Горбунова; поняття прищепленої безпорадності у контексті депривації особистості розглядається у працях Я. Гошовського; про завчену безпорадність як одну із характеристик української нації згадує О. Колісник. Проте, і у зарубіжній, і у вітчизняній психології залишаються недостатньо вивченими прояви безпорадності в реальній діяльності та поведінці людини, що окреслює нові перспективи як теоретико-емпіричного вивчення цієї проблеми, так і розробки форм і методів
психокорекційної роботи щодо профілактики та подолання особистісної безпорадності. Таким чином, недостатня наукова вивченість, актуальність та соціальна значущість проблеми обумовили вибір теми дослідження: «Психологічні
особливості подолання особистісної безпорадності в навчальній діяльності студентів».
Тип файлу: | Дисертація (PhD) |
---|---|
Additional Information: | Науковий керівник: Малімон Людмила Яківна, кандидат психологічних наук, доцент |
Теми: | За напрямами > Психологія |
Підрозділи: | UNSPECIFIED |
Розмістив/ла: | бібліотека Алла Шевцова |
Дата розміщення: | 18 Кві 2022 09:41 |
Остання зміна: | 18 Кві 2022 09:41 |
URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8618 |
Actions (login required)
Переглянути елемент |