Гільман, Анна Юріївна (2017) Психологічні умови формування саногенного мислення студентської молоді. PhD thesis, Національний університет "Острозька академія".
![[thumbnail of GILMAN_D.pdf]](https://eprints.oa.edu.ua/style/images/fileicons/application_pdf.png) |
PDF
- Published Version
Download (2MB) |
Анотація
Тривалий стан нестабільності соціально-економічної ситуації, складність суспільнополітичних та інших процесів у нашій країні часто призводить до порушення психічного і соматичного здоров’я. У цьому контексті актуалізується
завдання формування в особистості ефективного управління емоціями, гнучкості в поведінці, стійкого прагнення до збереження та зміцнення свого здоров’я (Н. Гаранян, В. Калошин, Г. Мішин, А. Холмогорова та ін.).
Передусім, це стосується студентської молоді, оскільки період навчання у ВНЗ часто супроводжується напруженням, стресом, тривожністю, що пов’язані з високою інтенсивністю навчального процесу, сумнівами у правильності професійного вибору, необхідністю долати перешкоди під час вирішення різних завдань, з одного боку, та несформованістю
психоемоційної сфери юнаків, з другого. За даними дослідження Alister Ward, Jo Salmon, Maxine Duke та ін. близько 90% студентів мають відхилення у стані здоров’я; у 60% студентів першого курсу виявлено різні патології
здоров’я; дедалі частіше у студентів помічають наявність нав’язливих думок та ознак обсесивно-компульсивного розладу.
Різні зарубіжні та вітчизняні вчені вказують на зв’язок психічного і соматичного здоров’я із засвоєними схемами мислення людини. Для позначення цього зв’язку використовуються такі терміни, як «продуктивне
мислення» (О. Александров, 1997; Р. Золлер, 1993), «саногенне мислення» (Ю. Орлов, 1993, 1997, 2000; Т. Васильєва, 1997; О. Гребенюк, 2000; Н.
Морозюк, 2001 і ін.), «раціональне мислення» (Е. Блейлер, 2001), «критичне мислення» (М. Ліпман, 1988; Р. Пауль, 1990) тощо. Найбільш уживаним і узагальненим у цьому контексті поняттям є поняття саногенного мислення.
Саногенне мислення сприяє подоланню негативних емоцій, психічному оздоровленню людини; дозволяє особистості долати кризові стани, викликані різними життєвими обставинами, благополучно переживати травмуючі події. Дослідження саногенного мислення викладені у роботах зарубіжних
(Р. Бернс, К. Бютнер, Д. Джампольскі, М. Джеймс, Д. Джонгвард, Е. Ле Шан, М. Раттер, З. Фрейд, К. Хорні та ін.) та вітчизняних науковців (Ю. Орлов, С. Морозюк, Г. Мешко, Ф. Калошин, В. Леві, В. Семке, Е. Олександровська,
А. Добровіч, І. Дубровіна, А. Захаров, Н. Козлов, М. Тишкова та ін.). У своїх працях науковці звертають увагу на певні форми прояву саногенного мислення, конкретні прийоми формування його елементів. Проблемі розвитку продуктивного, здорового мислення у дітей і педагогів у вітчизняній психології присвячені роботи Т. Васильєвої (1997),
Е. Александровської (1993), А. Добровіча (1987, 2009), І. Дубровіної (2000,2009); особливості патогенного (такого, що породжує хворобу) мислення було вивчено у працях Е. Берна (1992, 2004), Д. Джонгварда (1993), Д. Фонтана (1997), Г. Перрі (1994), Ф. Перлза (2007); проблему саногенного
виховання було розкрито у праці Т. Васильєвої (1997); особливості прояву саногенної рефлексії були предметом дослідження Ю. Орлова (1990, 1991, 1997, 2000, 2003), С. Морозюк (2013), М. Козловської (2005), А. Рудакова
(2009), А. Росохіна (1993), Ю. Крайнової (2010), Л. Адамян (2012), Л. Кананчук (2010), Н. Павлюченкова (2008) та ін.; проблемі саногенної поведінки були присвячені роботи І. Співака (2011), В. Ротенберга (2001), Н. Григорьева (2001; 2009), В. Лукьянова (2001) та ін. Особливості саногенного
«здоров’язберігаючого» освітнього середовища були висвітлені у працях А. Маджуга (2011), С. Сладков (2011), О. Брунько (2011), С. Руденко (2011); особливості вивчення саногенного потенціалу було розкрито О. Осадько (2016), О. Репіною (2010), О. Хохловою (2007), А. Богомоловим (2008), М.
Кабановим (1985), Л. Куликовим (2004), І. Аршавою (2016) та ін.; розкриття особливостей саногенного менеджменту було представлено у роботах Ю. Морозюк (2009), С. Морозюк (2009).
Незважаючи на досить обширну кількість досліджень, специфіка
саногенного мислення та умов його формування у студентський період ґрунтовно не вивчена. Крім того, у психології спостерігається неузгодженість понять щодо використання термінів «саногенне мислення» та «позитивне
мислення», «оптимістичне мислення», «емоційне мислення», «продуктивне мислення», «раціональне мислення», «критичне мислення», «конструктивне мислення». На нашу думку, з’ясування умов формування саногенного мислення стане рушійним важелем у запобіганні захворювань серед студентів;
оптимізує процес адаптації до різних життєвих обставин; сприятиме стійкості перед труднощами, забезпечить більш гнучкі способи реагування на обставини життя; дозволить покращити ведення конструктивного діалогу між студетами та викладачами, що, в свою чергу, покращить процес навчальної діяльності студентів. Отже, враховуючи актуальність окресленої проблеми та її недостатнє вивчення, темою дисертаційної роботи є «Психологічні умови формування
саногенного мислення студентської молоді».
| Тип файлу: | Дисертація (PhD) |
|---|---|
| Additional Information: | Науковий керівник: Матласевич Оксана Володимирівна, кандидат психологічних наук, доцент |
| Теми: | За напрямами > Психологія |
| Підрозділи: | UNSPECIFIED |
| Розмістив/ла: | бібліотека Алла Шевцова |
| Дата розміщення: | 03 Жов 2022 07:42 |
| Остання зміна: | 03 Жов 2022 07:42 |
| URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8721 |
Actions (login required)
 |
Переглянути елемент |