Харламенков, М. (М. Kharlamenkov) (2023) Християнська ґенеза лібералізму: від соціального вчення кальвінізму до Джона Лока (The Christian genesis of liberalism: from the social teaching of Calvinism to John Locke). Наукові записки Національного університету "Острозька академія". Серія "Філософія" (№ 25). pp. 63-69. ISSN 2312-7112
PDF
- Published Version
Download (391kB) |
Анотація
Ця стаття присвячена дослідженню зв’язку між кальвіністським соціальним вченням (вираженим в пуританізмі й вігізмі) та ідеологією лібералізму. Теологія Ж. Кальвіна була прогресивною та в деякому революційній для політичної царини. Вони заклали підґрунтя для обмеженого врядування, а саме це і є базис, на якому зріс республіканізм та сучасна ліберально-демократична система. Ж. Кальвін з усіх реформаторів був найзапеклішим ворогом тиранії як церковної, так і світської. А його послідовники, насамперед гугеноти та пуритани, найрадикальніші поборники свободи. "Фанатик кальвінізму був фанатиком свободи, бо в моральній війні за свободу його віровчення було зброєю та найвірнішим союзником у боротьбі" (Лекція 3. Кальвінізм і політика. А. Кайпер). Нонконформісти в лоні Англіканської церкви вели безкомпромісну боротьбу за чистоту християнської віри, що ніяк не відволікало від сумлінної праці та накопичення капіталу. Адже свобода не є свободою, якщо вона часткова. Вільнолюбний дух пуританізму просто не міг співіснувати з ідеєю божественного права королів та натхненною нею монархічним свавіллям. Спочатку розписом пера ревні кальвіністи покінчили з тиранами, а згодом під керівництвом О. Кромвеля буквально обезголовили монархію та встановили республіканський лад. Монархам все ж вдалося повернути трон, але поразка пуританізму під час Реставрації оманлива. Бо релігійні нонконформісти спромоглися безповоротно переформатувати ідейний та ціннісний ландшафт, в якому свобода набула культового значення для англійців. Зрештою спадкоємці пуритан – партія свободи вігів зробила все, аби вислів «англійська королева» означав саме те, що він означає зараз. А видатний представник цієї партії Дж. Лок надав цим ідеям філософського обґрунтування. (“Among all the peoples of the world, the English excel in three extraordinary things – piety, freedom, and trade” – these words belong to Jean Louis Montesquieu (Max Weber 48). He, like another prominent French Enlightenment thinker, Voltaire, admired the English liberal system and did not give up hope for its implementation in his homeland. Although French Enlightenment figures are more famous than English ones, and historians traditionally pay much more attention to the Great French Revolution than to the Glorious Revolution, the English Enlightenment and the English Revolution took place earlier in time and had a greater impact on world history. In fact, the French, to some extent, emulated the English, including the founder of liberalism, J. Locke, who will be given special attention in this article. Therefore, liberalism is not an invention of the French; it became the quintessence of the evolutionary progress of English history, the key events of which occurred in the 17th century. And French liberal maxims and experiments took place only in the next century. Historical assessments of the Great French Revolution differ, but all recognize the striking difference between its idealistic intentions and brutal reality. The struggle for freedom degenerated into the bloody Robespierre terror and eventually into the Napoleonic dictatorship. Of course, the question of why the French Enlightenment project did not have practical success will always remain rhetorical, as it is impossible to reach a consensus on the assessment of such a complex historical phenomenon in the ideologically engaged humanitarian field. However, this should not prevent researchers from trying to understand the essence of this phenomenon.)
Тип файлу: | Стаття |
---|---|
Ключові слова: | свобода, релігія, пуританізм, Ж. Кальвін, кальвінізм, вігізм, лібералізм, Дж. Лок, англосаксонська ліберальна традиція (freedom, religion, Puritanism, John Calvin, Calvinism, Whiggism, liberalism, John Locke, Anglo-Saxon liberal tradition) |
Теми: | За напрямами > Філософія |
Підрозділи: | Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра філософії та культурного менеджменту |
Розмістив/ла: | заввідділу Наталя Денисенко |
Дата розміщення: | 13 Лют 2024 09:20 |
Остання зміна: | 13 Лют 2024 09:20 |
URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8901 |
Actions (login required)
Переглянути елемент |