Функціювання етнообразів у межах погранич “Вічного календаря” Василя Махна (Functioning of ethno-images of “The Eternal Calendar” by Vasyl Machno within the borderland context)

Демчук, О. А. (O. Demchuk) (2024) Функціювання етнообразів у межах погранич “Вічного календаря” Василя Махна (Functioning of ethno-images of “The Eternal Calendar” by Vasyl Machno within the borderland context). Наукові записки Національного університету «Острозька академія». Серія «Філологія» (22(90)). pp. 110-113. ISSN 25192558

PDF - Published Version Download (461kB)

Анотація

У статті за допомогою провідного імагологічного методу досліджено взаємодію національних образів у межах етнокультурних погранич роману Василя Махна “Вічний календар”. Проблема художньої репрезентації “свого” й “чужого” у літературознавчій думці, зокрема в контексті імагологічних студій, набуває актуальності з ІІ половини ХХ століття у зв’язку з новою повоєнною дійсністю, глобалізаційними тенденціями та розвитком мобільності суспільства. Науковці звертаються до текстів, у яких відображено функціювання авто- та гетерообразів, порушено проблему етноідентичності, поліфонії голосів у межах топосів-погранич. Різноманітна художня мапа й широкий історичний контекст роману Василя Махна “Вічний календар” відтворює взаємодію розмаїття культур, зокрема української, польської, єврейської, турецької, у фронтирних зонах. Мета статті полягає в аналізі співіснування культурних традицій і побутових звичок різних етноіміджів у кордонах погранич, репрезентованих у романі. Основним топосом, на тлі якого розгортаються перипетії тексту, постає українське село Язловець. Історія конструювання Язловця як пограниччя охоплює період від XVII до ХХ століть. Унаслідок багатьох воєн, які огортали край, топос став домівкою для багатьох національностей, наприклад, вірменів, євреїв, поляків тощо. У статті проаналізовано взаємодію цих етнообразів в аспекті війни, релігії, архітектури, мови тощо у різні історичні періоди й контексти. Також до уваги взято й інші полікультурні українські топоси такі, як Митниця, Бучач, або ж гетеропростір Єрусалиму (Ізраїль). У роботі доведено, що, попри неможливість уникнення конфліктів, у межах етнокультурного пограниччя кордони між “своїм” і “чужим” стають не такими гострими через відкритість до пізнання звичаїв і традицій представників інших етносів. У романі Василя Махна наголошено, що кожна нація зберігає свою ідентичність навіть у культурному багатоголоссі фронтирних зон.
(The article employs an imagological approach to explore the interplay of national images within the ethnocultural confines of Vasyl Machno’s novel “The Eternal Calendar”. It delves into the artistic representation of “own” and “other” in literary discourse, particularly within the framework of imagological studies, which gained prominence in the latter half of the 20th century amid post-war realities, globalization, and the development of social mobility. Scholars have turned to the texts that reflect the functioning of auto- and heter-images, addressing the issues of ethnoidentity and the polyphony of voices within the topos of borderland. Makhno’s novel “The Eternal Calendar” intricately weaves a diverse artistic tapestry against a broad historical backdrop, depicting the interaction of various cultures – Ukrainian, Polish, Jewish, Turkish, and others – in the frontier zones. The article analyzes the coexistence of cultural traditions and daily habits of diverse ethnic images within the novel’s borderland setting. The Ukrainian village of Yazlоvets serves as the topos, providing the backdrop against which the narrative unfolds. Spanning from the 17th to the 20th centuries, the history of Yazlоvets as a border region is marked by numerous wars, leading to the multicultural composition in the topos, hosting Armenians, Jews, Poles, etc. The article examines the interaction of these ethnic images across various historical periods and contexts, encompassing the themes of war, religion, architecture, language, etc. Additionally, it explores other multicultural Ukrainian toposes such as Mytnytsia, Buchach, and the heterospace of Jerusalem (Israel). Through its analysis, the article demonstrates that despite inevitable conflicts, the delineation between “own” and “other” within the ethno-cultural borderland becomes less rigid through the openness to understanding the customs and traditions of different ethnic groups. Makhno’s novel underscores that each nation retains its identity amidst the cultural polyphony of frontier zones.)

Тип файлу:	Стаття
Ключові слова:	імагологія, “своє–чуже”, етнокультурне пограниччя, ідентичність, простір (imagology, “own–other”, ethnocultural borderland, identity, space)
Теми:	За напрямами > Загальні питання лінгвістики та літератури
Підрозділи:	Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра української мови і літератури
Розмістив/ла:	заввідділу Наталя Денисенко
Дата розміщення:	30 Жов 2024 09:25
Остання зміна:	30 Жов 2024 09:25
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/9411

Actions (login required)

Переглянути елемент