Пародійна природа сатири в романі О. Досвітнього «Кварцит» (The parody nature of satire in the novel “Quartzite” by Oles Dosvitnyi)

Кочерга, С. (S. Kocherha) and Садовський, О. (O. Sadovskyi) (2024) Пародійна природа сатири в романі О. Досвітнього «Кварцит» (The parody nature of satire in the novel “Quartzite” by Oles Dosvitnyi). Вчені записки ТНУ імені В. І. Вернадського. Серія: Філологія. Журналістика, 35(74) (2). pp. 64-70.

PDF - Published Version Download (323kB)

Анотація

У статті проаналізовано особливості використання пародійної природи сатири, як головної сміхової парадигми періоду зміни декад 20–30-х років ХХ ст. На прикладі роману «Кварцит» одного з центральних представників українського художнього слова епохи «червоного ренесансу» Олеся Досвітнього. Простежено найважливіші соціально-політичні, соціальнокультурні та загальноісторичні передумови формених і змістових метаморфоз літературних явищ і процесів, котрі стають визначальними у формуванні нових тематичних домінант великої сатиричної прози періоду. З’ясовано основні наративні ознаки ідіостилю письменника, котрі зазнають модифікацій та стають знаковими в контексті поглиблення-приховування авторських нонконформістських інтенцій, а також протилежного посилення акцентів на некомічному викривальному складнику роману. Зосереджено увагу на збереженні таких базових структурних ознак центральної сміхової парадигми, як діалогічна дуальність та накладання різних за масштабом охоплюваного рівнів висміювання, а також підкреслено особливості трансформації вказаних ознак, що здійснюються з метою регулювання видимості відповідних рівнів пародії та відокремлення думки автора від думок персонажів. Розглянуто пародію як імітаційно-викривальний засіб художньої інтерпретації соціально-політичних явищ та інструмент висвітлення внутрішньокультурних процесів у мистецьких колах періоду середини 20-х – початку 30-х років ХХ ст. Досліджено роль пародії топосів як засобу розширення спектру чинників впливу на формування та розвиток політичних і культурних переконань різних соціотипів та для зображення специфіки використання таких топосів владою задля регулювання суспільних настроїв. Схарактеризовано складну багатозначність викривальних елементів, котра виникає унаслідок ретельного приховування сатиризації шляхом перетворення авторських рефлексій на психологічні ознаки образів окремих персонажів, а також через нагромадження полярних думок за допомогою діалогізації.
(The article analyzes the peculiarities of the use of the parodic nature of satire as the main humorous paradigm of the period of the change of decades of the 20s and 30s of the 20th century on the example of the novel «Quartzite» by Oles Dosvitnyi, one of the central representatives of the Ukrainian literaturof the «red renaissance» era. It`s discover the most important socio-political, socio-cultural and general historical prerequisites of the form and content metamorphosis of literary phenomena and processes, which become decisive in the formation of new thematic dominants of the great satirical prose of the period. The main narrative features of the writer’s idiostyle are clarified, which are modificated by author and become iconic in the context of deepening and hiding the author’s nonconformist intentions, as well as the opposite strengthening of the emphasis on the non-comic revealing component of the novel. Attention is focused on the preservation of such basic structural features of the central humorous paradigm, such as dialogic duality and the superimposition of different levels of mockery, as well as the peculiarities of the transformation of these features, which are carried out in order to regulate the visibility of the corresponding levels of parody and to separate the author’s opinion from the characters opinions. Parody is considered as an imitative and revealing means of artistic interpretation of socio-political phenomena and as a tool for highlighting the intracultural processes of art groups in the period of the mid-20s – early 30s of the 20th century. Has been studied the role of the parody of topos as a method of expanding the spectrum of influencing factors on the formation and development of political and cultural beliefs of various sociotypes and to depict the specifics of the use of such topos by the authorities to regulate public sentiments. Has been characterized the complex ambiguity of revealing elements, which arises as a result of the concealment of satirization by transforming the author’reflections into psychological features of the images of individual characters, as well as by the accumulation of polar thoughts with the help of dialogization.)

Тип файлу:	Стаття
Ключові слова:	пародія, сатира, нарація, типи, соцреалізм (parody, satire, narration, types, socialist realism)
Теми:	За напрямами > Загальні питання лінгвістики та літератури > Літературна критика. Літературні дослідження
Підрозділи:	Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра української мови і літератури
Розмістив/ла:	заввідділу Наталя Денисенко
Дата розміщення:	23 Жов 2025 12:40
Остання зміна:	23 Жов 2025 12:40
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/10182

Actions (login required)

Переглянути елемент