Avhustiuk, Mariia (М. Августюк) and Pasichnyk, Ihor (І. Пасічник) and Balashov, Eduard (Е. Балашов) and Kalamazh, Ruslana (Р. Каламаж) (2025) Ruminative Thinking among Military Personnel of the Armed Forces of Ukraine (Румінаційне мислення військовослужбовців Збройних Сил України). Insight: the psychological dimensions of society (13). pp. 431-459.
Preview |
PDF
- Published Version
Download (617kB) | Preview |
Анотація
The present study aims to examine the characteristics of ruminative thinking among military personnel of the Armed Forces of Ukraine. Methods. A total of 297 military personnel voluntarily and anonymously participated in this 58 years (Mage = 40.10, SD = 6.38), constituted a single study group with intra-group variables. Participants completed "The Ruminative Responses Scale" (Nolen-Hoeksema & Morrow, 1991; Marchetti et al., 2018), which consists of 22 items and assesses overall rumination as well as its subcomponents: brooding, reflection, and depression. Additionally, participants evaluated their confidence in the effectiveness of their responses and the perceived ease or difficulty of responding to specific questionnaire items, emphasizing the certainty of their assessments. The study also considered participants’ age characteristics and medical diagnoses when analysing rumination. To assess metacognitive beliefs related to rumination, thought control, and cognitive self-consciousness, the Metacognitions Questionnaire-30 (MCQ-30) (Wells & CartwrightHatton, 2004) was employed. Results. The findings revealed significant variability in levels of rumination, brooding, reflection, and depression among the participants. The majority of respondents exhibited moderate levels of rumination, with brooding being more prevalent than reflection. Confidence in responses was found to be higher among individuals with lower levels of rumination and depression, whereas those with elevated brooding and reflection scores demonstrated greater confidence in their responses. Military personnel with documented medical diagnoses exhibited significantly higher levels of rumination and depression compared to their counterparts without such diagnoses, with particularly pronounced rates observed among individuals diagnos with post-traumatic stress disorder (PTSD). Furthermore, worry was identified as a significant factor influencing all measured variables: participants with high levels of worry demonstrated increased levels of rumination, brooding, reflection, and depression, while those with lower worry levels displayed more balanced psychological indicators. Discussion and Conclusions. This study provides an in-depth analysis of rumination and its subcomponents – brooding, reflection, and depression – among Ukrainian military personnel. The findings contribute to a deeper underlying mental health disorders in military populations, underscoring the importance of targeted psychotherapeutic interventions. Specifically, elevated levels of rumination may be associated with an increased risk of developing mental health conditions such as PTSD and anxiety disorders. These results highlight the necessity of incorporating ruminative thinking patterns into psychological rehabilitation programs for military personnel. Future research should focus on the development of interventions aimed at modifying maladaptive ruminative thinking and evaluating their effectiveness within psychotherapeutic frameworks. Additionally, investigating individual and situational factors that may contribute to the reduction of ruminative thinking in military personnel represents a critical avenue for further exploration.
(Метою дослідження є вивчення особливостей румінаційного мислення військовослужбовців Збройних Сил України. Методи. Загалом 297 військовослужбовців добровільно й анонімно взяли участь у цьому безкоштовному дослідженні. Респонденти, віковий діапазон яких був від 20 до 58 років (Mвік = 40.1, SD = 6.38), утворили одну досліджувану групу з внутрішньогруповими змінними. Вони відповідали на запитання опитувальника “The Ruminative Responses Scale” (Nolen-Hoeksema, Morrow, 1991; Marchetti et al., 2018), що включає 22 твердження і є сумою балів румінації загалом, а також її субшкал: скрупульозного розмірковування, рефлексії та депресії. Учасники дослідження оцінювали свою впевненість в ефективності відповідей, а також легкість/важкість вибору відповідей відповідно до тверджень опитувальника, підкреслюючи впевненість у правильності такого оцінювання. Для оцінювання румінації також враховували вікові особливості військовослужбовців, діагнози лікарів-спеціалістів. Для оцінювання метакогнітивних переконань (занепокоєння) щодо румінації, контролю над думками та когнітивної самосвідомості використали опитувальник “Metacognitions Questionnaire-30” (“MCQ-30”) (Wells, Cartwright-Hatton‚ 2004). Результати дослідження засвідчили значні варіації рівнів румінації, скрупульозного розмірковування, рефлексії та депресії серед військовослужбовців. Переважна більшість респондентів продемонструвала середній рівень румінації, тоді як скрупульозне розмірковування є більш поширеним, ніж рефлексія. Упевненість у відповідях виявилася вищою при нижчих рівнях румінації та депресії, а також при вищих рівнях скрупульозного розмірковування й рефлексії. Військовослужбовці зі встановленими медичними діагнозами мали значно вищі рівні румінації та депресії порівняно з тими, у кого такі діагнози відсутні; особливо високими ці показники є при ПТСР. Також встановлено, що рівень занепокоєння суттєво впливає на всі досліджувані показники: респонденти з високим рівнем занепокоєння демонструють підвищені рівні румінації, скрупульозного розмірковування, рефлексії та депресії, тоді як респонденти з низьким рівнем занепокоєння мають більш збалансовані показники. Дискусія і висновки. Дослідження зосереджене на вивченні особливостей румінації та її субшкал – скрупульозного розмірковування, рефлексії та депресії – у військовослужбовців України. Отримані результати сприяють глибшому розумінню військових, що має важливе значення для розробки ефективних психотерапевтичних інтервенцій. Зокрема, підвищений рівень румінації може бути пов’язаний із підвищеним ризиком розвитку психічних розладів, таких як посттравматичний стресовий розлад, тривожні розлади тощо. Це підкреслює необхідність врахування особливостей румінаційного мислення у програмах психологічної реабілітації військовослужбовців. Подальші дослідження можуть бути зосереджені на розробці методів корекції румінаційного мислення й оцінювання їх ефективності в контексті психотерапевтичної роботи. Особливо актуальним є вивчення індивідуальних та ситуаційних чинників, що сприяють зменшенню рівня румінаційного мислення у військовослужбовців. )
| Тип файлу: | Стаття |
|---|---|
| Ключові слова: | rumination, brooding, reflection, depression, worry, military personnel (румінація, скрупульозне розмірковування, рефлексія, депресія, занепокоєння, військовослужбовці) |
| Теми: | За напрямами > Психологія |
| Підрозділи: | Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра психології та педагогіки |
| Розмістив/ла: | заввідділу Наталя Денисенко |
| Дата розміщення: | 03 Лют 2026 20:30 |
| Остання зміна: | 03 Лют 2026 20:30 |
| URI: | https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/10359 |
Actions (login required)
 |
Переглянути елемент |