Єврейський cвіт в українській малій прозі кінця ХІХ – перших десятиріч ХХ ст.: міфопоетика, імагологія, естетика

Семерин, Христина (Khrystyna Semeryn) (2023) Єврейський cвіт в українській малій прозі кінця ХІХ – перших десятиріч ХХ ст.: міфопоетика, імагологія, естетика. PhD thesis, Національний університет "Острозька академія".

PDF - Published Version Download (2MB)

Анотація

Єврейський світ в українській малій прозі кінця ХІХ – перших
десятиріч ХХ ст.: міфопоетика, імагологія, естетика. – Кваліфікаційна наукова праця
на правах рукопису.
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю
10.01.01 «українська література». – Національний університет «Острозька академія».
Міністерство освіти і науки України, Острог, 2023.
У дисертації вперше комплексно і системно проаналізовано специфічні риси
зображення єврейського світу в українській малій прозі кінця ХІХ – перших
десятиліть ХХ ст. До дослідження залучено більше 130 текстів, з-поміж яких мала
проза Івана Андрієнка, Івана Багряного, Володимира Винниченка, Віктора
Домонтовича, Мирослава Ірчана, Наталії Кобринської, Олекси Копиленка, Григорія
Косинки, Михайла Коцюбинського, Агатангела Кримського, Івана НечуяЛевицького, Леоніда Пахаревського, Клима Поліщука, Юрія Смолича, Івана Франка
та ін. Влни представляють велику палітру жанрів, стилів, композиційних рішень,
авторських географій та ідеологій, що об’єднані тематично. У різноманітті вони
розкривають специфіку літературного процесу і трансформації способів
репрезентації Інших, зокрема єврейської культури, в українській малій прозі, а також
фіксують літературне бачення єврейської культури й українсько-єврейського
сусідства, враження, рефлексії й відгуки на плинну історичну реальність. Попри
помітну дослідницьку увагу до єврейських тем в українській літературі та більшості,
хоча не всіх згаданих літературних імен, корпус малої прози цього періоду ще не
був об’єктом цілісного наукового аналізу per se в контексті єврейської тематики.
Відповідно, дисертація сфокусована на комплексному дослідженні репрезентації
«єврейського світу» в малій прозі.
Обраний теоретико-методологічний підхід спирається на засади літературної
імагології та геопоетичних студій (студій простору і пограниччя) та інкорпорує, зпоміж інших, елементи міфоархетипної критики, гендерних студій, геопоетичних
студій і літературної антропології. Авторська концепція передбачає акцент на
понятті «єврейського світу» як цілого і мультишаровість репрезентації єврейського
світу в українській малій прозі. Тож структура дисертації відповідає цьому баченню:
в ній розглянуто «міфоархетипний рівень» зображення, що ґрунтується на рецепції
Біблії як специфічного, але фундаментального джерела українських знань про
єврейське Інше, літературну репрезентацію суспільно-політичних обставин і
соціальних відносин доби через призму єврейського світу і vice versa («соціальний
рівень»), «антропологічний рівень» – зображення єврейської культури через людські
постаті й антропологічні феномени, а також «геопоетичний рівень», який
охарактеризовано через різні аспекти взаємодії єврейського героя з простором,
українського героя з єврейським простором і, власне, «єврейські» простори. Цій меті
підпорядковане вживання як основного терміна «єврейський світ», що мотивований
потребою комплексно окреслити міфологічні й архетипні, соціокультурні,
антропологічні і просторові виміри зображення євреїв і їхнього життєвого світу в
українській короткій прозі.
Перший розділ сфокусований на представленні теорії й методології імагології
та студій простору і пограниччя, які найбільшою мірою використані в дисертації, а
також на аналізі широкого зрізу досліджень єврейської тематики у світових
літературах. Зазначено, що імагологія виникла на європейському континенті й
активізувалася у другій половині ХХ століття як реакція на історичні виклики і
катастрофи доби. Базова терміносистема імагологічних і геопоетичних студій – це
поняття Свого, Чужого й Іншого, «етнічний образ», «стереотип», «топос»,
«пограниччя», «межа» та ін. Імагологічний аналіз літературного тексту передбачає
увагу до стереотипів і внутрішніх пружин, засад появи етнічного образу та
уявлення, а студії простору і пограниччя доповнюють його фундаментальною
перспективу простору і взаємин із географією. Підкреслено велике значення образів
простору для дослідження етнокультурних образів.
Зауважено, що у світових літературах перші повноцінні дослідження
єврейського образу належать до ХІХ століття. Єврейську тему в українській
літературі одним із перших розглянув Петро Кудрявцев у 1929 році на прикладі прози Івана Франка. Віхові праці належать Григорію Грабовичу, Мирославу
Шкандрію, Йоханану Петровському-Штерну, Аллі Колесник та ін. Нині студії
сфокусовані на широкому спектрі питань: від загальних засад і типології до
єврейської тематики у творчості чи окремих текстах, історичних і постколоніальних
аспектів.
У другому розділі йдеться про деякі аспекти літературної рецепції власне
єврейських аспектів Біблії. Біблія – один із центральних претекстів української
літератури і культури в цілому. У перші десятиріччя ХХ століття письменники
відчитують у біблійних сюжетах та алегоріях виклики сьогодення, етичнофілософські й життєві шукання людини нового часу. Як приклади літературного
опрацювання архетипно-єврейського матеріалу Біблії проаналізовано малу прозу
Катрі Гриневичевої і Наталени Королевої. Літературно-філософський вимір
інтерпретації біблійно-єврейських сюжетів простежено на прикладі оповідання
Віктора Домонтовича «Апостоли».
Третій розділ присвячено антропологічним аспектам зображення євреїв:
розглянуто способи репрезентації єврейського тіла й репрезентації євреїв через
тілесний код, галерею єврейських типів та образів у малій прозі й окремо гендерну
специфіку зображення єврейських жінок, включаючи популярний у 1910–20х рр.
сюжет стосунків єврейської жінки з не-євреєм і «вихресту». Також на прикладі
малої прози Сильвестра Яричевського проілюстровано стратегію аналізу
єврейського світу в розрізнених деталях і згадках.
У четвертому розділі висвітлено форми та особливості репрезентації
єврейського погрому в українській малій прозі, а також зображення єврейського
світу через суспільно-політичні обставини відповідного часового відтинку: мовне
питання, освіту, несправедливий суд, «справу Бейліса» і насильство як форму
здійснення влади в імперських координатах.
У п’ятому розділі досліджено літературну топографію єврейського світу.
Йдеться найперше про літературні образи «єврейських» місць і просторів, єврейську
присутність в українському селі, контакти села з містом, образи міст, пов’язаних із
єврейським світом, дискурс «штетла в огні» і топос єврейських аграрних колоній. Крім того, увагу зосереджено на концептуалізації українсько-єврейських меж. В
останньому параграфі п’ятого розділу розглянуто літературні ситуації, в яких
українські герої перетинають межі єврейського світу під час подорожі, навіть якщо
це повсякденна поїздка на вокзал. До аналізу залучено оповідання Агатангела
Кримського, Спиридона Черкасенка, Михайла Коцюбинського і Модеста
Левицького.
Практична цінність дисертації в тому, що її результати й матеріали можна
використовувати для розробки лекцій і практикумів, навчальних курсів в
університетах і системі неформальної освіти з розглянутої тематики (передовсім
імагології, єврейської тематики в українській літературі, художньої специфіки малої
прози періоду кінця ХІХ і перших десятиріч ХХ століть, а також історії української
літератури і літературознавчої теорії), для нових досліджень і поглиблення знань
про парадигму образотворення Інших в українській літературі, створення навчальної
літератури і просвітницьких матеріалів. Дисертація буде корисною для написання
студентських наукових робіт із відповідних тематик. Одним із її практичних
результатів є укладена антологія текстів малої прози на єврейську тематику, яка
представить цю сторінку української літератури й культури для широкої читацької
авдиторії.

Тип файлу:	Дисертація (PhD)
Ключові слова:	єврейський образ, єврейський світ, мала проза, імагологія, стереотип, художня антропологія, міфопоетика, геопоетика, українсько-єврейські взаємини, штетл, тілесність.
Теми:	За напрямами > Загальні питання лінгвістики та літератури За напрямами > Загальні питання лінгвістики та літератури > Літературна критика. Літературні дослідження
Підрозділи:	Навчально-науковий інститут соціально-гуманітарного менеджменту > Кафедра української мови і літератури
Розмістив/ла:	Галина Цеп'юк
Дата розміщення:	06 Жов 2023 09:29
Остання зміна:	06 Жов 2023 09:29
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8878

Actions (login required)

Переглянути елемент