Емоційний інтелект студентів у контексті метакогнітивного моніторингу (Emotional Intelligence of Students in the Context of Metacognitive Monitoring)

Августюк, М. М. (Avhustiuk М.) (2023) Емоційний інтелект студентів у контексті метакогнітивного моніторингу (Emotional Intelligence of Students in the Context of Metacognitive Monitoring). Doctoral thesis, Національний університет "Острозька академія".

PDF - Published Version Download (18MB)

Анотація

Дисертація присвячена вивченню особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу. Результати комплексного дослідження репрезентовані за допомогою ґрунтовнішого вивчення поняття емоційного інтелекту, вдосконалення концепції системи емоційного інтелекту, уявлень про основні моделі, чинників, структури та механізмів формування емоційного інтелекту, опису підходів до операціоналізації, онтогенетичних аспектів розвитку, рівнів сформованості, функцій та особливостей зв’язку з основними характеристиками метапізнання, місця емоційного інтелекту в навчальній діяльності. Крім того, увагу звернено на обґрунтування чинників точності метакогнітивного моніторингу, визначення зв’язку з результативністю навчальної діяльності, вивчення впливу характеристик емоційного інтелекту, особистісних якостей та метапізнавальних особливостей, статевих відмінностей та вікових особливостей, а також характеристик навчального матеріалу на точність метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності здобувачів вищої освіти, сприяння підвищенню точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів засобами емоційного інтелекту. У вступі обґрунтовано актуальність, визначено об’єкт, предмет, мету та завдання дослідження, його методи; розкрито наукову новизну та практичну значущість роботи; наведено відомості про апробацію та впровадження результатів дослідження, публікації, структуру та обсяг дисертації. У першому розділі наведено результати теоретичного аналізу проблеми дослідження емоційного інтелекту. Зокрема, проаналізовано зміст поняття емоційного інтелекту, його структуру, згруповано концептуальні підходи до вивчення цього явища в психологічній науці, вдосконалено концепцію системи емоційного інтелекту, уявлення про основні моделі, охарактеризовано основні підходи до операціоналізації емоційного інтелекту. Поняття емоційного інтелекту ми вважаємо за доцільне розглядати як складну інтегрально-ієрархічну систему, яка базується на єдності когнітивних, емоційних, адаптаційних та соціальних складових у процесі внутрішньоособистісних та міжособистісних здібностей ідентифікувати та оцінювати емоції, сприяти емоційній фасилітації мислення, розуміти емоції та керувати ними з метою динамізації інтенсивного емоційного та інтелектуального розвитку особистості. Крім того, проаналізовано структуру емоційного інтелекту та його основні моделі, серед яких найбільш розробленими є моделі здібностей (вивчення емоцій та особливостей їхнього зв’язку з мисленням) та змішані моделі (вивчення можливостей ідентифікації та розуміння емоцій, мотивації, пізнання та соціальних навичок). Розмежовано також поняття емоційного інтелекту з семантично близькими, однак не тотожними поняттями емоційної зрілості, емоційного мислення, емоційної компетентності, емоційної креативності, емоційної культури, емоційної грамотності, що актуалізує подальші дослідження. Охарактеризовано основні диспозиційні компоненти, типи підходів до вимірювання та найвідоміші методики вимірювання емоційного інтелекту. З метою визначення ролі емоційного інтелекту у навчальній діяльності студентів, описано основні онтогенетичні аспекти розвитку емоційного інтелекту, рівні його сформованості, охарактеризовано основні функції відповідно до когнітивних, емоційних, адаптаційних та соціальних груп здібностей. У другому розділі наведено результати теоретичного аналізу особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі метакогнітивного моніторингу. Зокрема, ми проаналізували поняття, види, структуру метакогнітивного моніторингу, вдосконалили уявлення про метакогнітивний моніторинг як процесуальний аспект метапізнання з виокремленням його видів, чинників точності, ролі та місця в системі саморегульованого навчання. Установлено, що метакогнітивний моніторинг виступає важливою передумовою ефективності навчальної діяльності, оскільки, як спосіб відслідковування суб’єктом власної пізнавальної активності та оцінювання її результатів у процесі виконання пізнавальних завдань, уможливлює саморегуляцію процесу та результату виконання. Ми також окреслили проблему зв’язку точності метакогнітивного моніторингу з результативністю навчальної діяльності, виділили основні підходи до вимірювання точності суджень метакогнітивного моніторингу, описали особливості зв’язку метакогнітивного моніторингу та контролю як структурних компонентів метапізнання. Оскільки точність метакогнітивного моніторингу виступає концептуальною проблемою у навчальному процесі, за допомогою компетентнісного підходу охарактеризовано особливості точності метакогнітивного моніторингу, виокремлено основні чинники його точності: особливості емоційного інтелекту, особистісні та метакогнітивні характеристики, статеві відмінності та вікові особливості, характеристики навчального матеріалу. З метою визначення особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу, ми вдосконалили уявлення про систему чинників точності метакогнітивного моніторингу, і на її основі, а також на основі отриманих під час теоретичного аналізу наукових психолого-педагогічних здобутків з проблеми вивчення особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі метапізнання, побудували теоретикоконцептуальну модель зв’язку емоційного інтелекту з точністю метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів ЗВО. Модель ураховує такі психолого-педагогічні умови, що впливають на точність метакогнітивних суджень: особливості емоційного інтелекту, особистісні та метакогнітивні характеристики студентів, статеві відмінності та вікові особливості, характеристики навчального матеріалу. На основі проведеного теоретичного аналізу встановлено, що на точність метакогнітивного моніторингу, який представлений у зв’язку з метакогнітивним контролем, впливає низка чинників, необхідних для завершення циклу здійснення навчальної діяльності за допомогою психолого-педагогічних умов. Після виконання поставлених завдань і отримання відповідної оцінки або зворотного зв’язку, важливу роль відіграє здатність до практичного здійснення ідентифікації думок та емоцій, що виникають як наслідок, їхнє розуміння та керування, що у метакогнітивному аспекті визначають, відповідно, здатність до ідентифікації, що саме відбувається, розуміння, як це відбувається, а також усвідомлення, чому і для чого це відбувається. У стратегічному плані – це емоційна обізнаність, ідентифікація можливих стратегій поведінки, а також сприяння емоційній саморегуляції. Виокремлені стратегії здійснення емоційного інтелекту взаємопов’язані зі стратегіями ефективного метакогнітивного моніторингу, що передбачають ідентифікацію проблемної ситуації, розуміння стратегій, а також усвідомлення причин та наслідків. У третьому розділі описано процедуру та проаналізовано результати емпіричного дослідження особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів ЗВО. У результаті емпіричного дослідження на рівні тенденції встановлено, що: для метакогнітивних суджень впевненості у правильності написання тесту загалом найбільш характерною є недостатня впевненість (ІНЗ). Респонденти жіночої статі більше схильні до надмірної впевненості (ІЗ), тоді як у респондентів чоловічої статі дещо переважають вищі показники недостатньої впевненості (ІНЗ); у метакогнітивних судженнях упевненості у правильності виконання кожного завдання для студентів найбільш притаманною є точність метакогнітивного моніторингу за типом «ТММ++», менш характерною – неточність метакогнітивного моніторингу у вигляді недостатньої впевненості (ІНЗ); у метакогнітивних судженнях упевненості щодо кількості правильно виконаних завдань переважає надмірна впевненість (ІЗ); у завданнях легшого та середнього рівнів складності переважають точніші метакогнітивні судження за типами «ТММ++» і «ТММ– –», тоді як у складніших завданнях переважає надмірна впевненість (ІЗ); впевненість у правильності відповідей у метакогнітивних судженнях за типом точності «ТММ++» є найвищою у відкритих запитаннях; точний метакогнітивний моніторинг за типом «ТММ++» більш притаманний для легших за рівнем складності завдань з оціненою легкістю виконання; більш точними у своїх метакогнітивних судженнях є студенти з середніми рівнями ідентифікації та оцінювання емоцій, розуміння емоцій, керування емоціями та загального емоційного інтелекту, високим і середнім рівнями емоційної фасилітації мислення («MSCEIT V 2.0»), і це, як правило, респонденти жіночої статі; найбільш точними у своїх метакогнітивних судженнях є респонденти жіночої статі з високим, вищим за середній та середнім рівнями міжособистісного емоційного інтелекту, вищим за середній та середнім рівнями внутрішньоособистісного емоційного інтелекту, високими, середніми та нижчими за середній рівнями розуміння емоцій і загального емоційного інтелекту, високим, вищим за середній і середнім рівнями керування емоціями («ЕмІн»); найбільш точними у своїх метакогнітивних судженнях є респонденти жіночої статі з високим і середнім рівнями рефлексивності, вищим за середній і середнім рівнями метакогнітивної обізнаності; у розрізі здібності ідентифікувати та оцінювати емоції та відтінки емоційних переживань у точності метакогнітивного моніторингу за типом «ТММ++» помітне переважання вищих значень середніх показників відтінків емоційних переживань, що належать до групи позитивних емоцій; у точності метакогнітивного моніторингу за типом «ТММ– –» найвищі показники середніх значень ми виявили в емоціях здивування, суму та презирства, тобто позитивних та гострих негативних емоціях; студенти з недостатньою впевненістю (ІНЗ) відзначились найвищими показниками середніх значень емоцій гніву, суму, здивування та цікавості; студенти з надмірною впевненістю (ІЗ) показали найвищі показники середніх значень емоцій презирства, гніву, страху та провини. При цьому, переважній більшості досліджуваних У четвертому розділі наведено обґрунтування та результати апробації тренінгової програми підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності здобувачів вищої освіти засобами емоційного інтелекту. На основі отриманих результатів з метою формування ефективного метакогнітивного моніторингу ми розробили психологодидактичні поради до підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності в здобувачів вищої освіти засобами емоційного інтелекту, що передбачають формування здібностей сприяти емоційній обізнаності, розуміти емоції, ідентифікувати стратегії поведінки, керувати емоціями. Поради стануть корисними для науковців, науково-педагогічних працівників, психологів-практиків, здобувачів вищої освіти, а також усіх суб’єктів пізнавальної діяльності, які працюють з інформацією. Наукова новизна результатів дослідження полягає в теоретичному аналізі та емпіричному вивченні особливостей прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів. Зокрема: уперше: теоретично та емпірично досліджено особливості прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів, що дало змогу розширити зміст поняття емоційного інтелекту як складної інтегральної ієрархічної системи; побудовано теоретико-концептуальну модель зв’язку емоційного інтелекту з точністю метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів; виявлено внутрішньогрупові та міжгрупові кореляції між емоційним інтелектом, рефлексивністю та метакогнітивною обізнаністю, що дає можливість розглядати їх у системі чинників точності метакогнітивного моніторингу; розроблено та апробовано тренінгову програму підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів засобами емоційного інтелекту, що дозволило визначити такі напрями формувального впливу, які належать до двох категорій – емоційного інтелекту та метакогнітивного моніторингу – з урахуванням показників рефлексивності та метакогнітивної обізнаності, а також характеристик навчального матеріалу, статевих відмінностей та вікових особливостей: формування здібностей ідентифікувати та оцінювати емоції, сприяти емоційній фасилітації мислення, розуміти емоції, керувати емоціями; визначено основні теоретичні положення психолого-педагогічних та методичних умов підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності у студентів засобами емоційного інтелекту, що насамперед передбачають дотримання умов підвищення рівня емоційного інтелекту; розроблено психолого-дидактичні поради до підвищення точності метакогнітивного моніторингу засобами емоційного інтелекту, що передбачають формування здібностей сприяти емоційній обізнаності, розуміти емоції, ідентифікувати стратегії поведінки, керувати емоціями; уточнено: визначення змісту понять емоційного інтелекту та метакогнітивного моніторингу; уявлення про основні моделі емоційного інтелекту, підходи до операціоналізації емоційного інтелекту, онтогенетичні аспекти розвитку, рівні сформованості, функції та особливості зв’язку з основними характеристиками метапізнання, розуміння ролі емоційного інтелекту в навчальній діяльності студентів; уявлення про метакогнітивний моніторинг як процесуальний аспект метапізнання з виокремленням його видів, чинників точності, зв’язку з метакогнітивним контролем, окресленням проблеми зв’язку з результативністю навчальної діяльності, визначенням ролі та місця в системі саморегульованого навчання; подальшого розвитку набули: уявлення про залежність точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів від рівнів основних характеристик емоційного інтелекту, рефлексивності, метакогнітивної обізнаності з урахуванням статевих відмінностей та характеристик навчального матеріалу; психолого-педагогічне забезпечення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності студентів засобами емоційного інтелекту. Практична значущість дослідження полягає в тому, що основні положення і висновки дисертації дали змогу концептуально збагатити навчальні програми з вікової та педагогічної психології, загальної психології, когнітивної психології, психології особистості, соціальної психології. Сформульовані теоретичні уявлення про особливості прояву емоційного інтелекту в структурі точності метакогнітивного моніторингу стали основою для моделювання та створення тренінгових програм підвищення точності метакогнітивного моніторингу засобами емоційного інтелекту, а також для розробки психолого-дидактичних порад до підвищення точності метакогнітивного моніторингу навчальної діяльності у студентів засобами емоційного інтелекту, що стануть корисними для науковців, науковопедагогічних працівників, психологів-практиків, здобувачів вищої освіти, а також усіх суб’єктів пізнавальної діяльності, які працюють з інформацією. (The dissertation is devoted to the study of the peculiarities of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy. The results of a complex study are represented using more thorough research of the concept of emotional intelligence, improvement of the concept of the emotional intelligence system, ideas about the main models, factors, structures and mechanisms of the formation of emotional intelligence, a description of approaches to its operationalization, ontogenetic aspects of development, levels of formation, functions and features of communication with the main characteristics of metacognition, the place of emotional intelligence in learning activities. In addition, attention is paid to the substantiation of the factors of metacognitive monitoring accuracy, the determination of the relationship with the effectiveness of learning activities, the study of the influence of the characteristics of emotional intelligence, personal qualities and metacognitive features, gender differences and age characteristics, as well as the characteristics of learning material on metacognitive monitoring accuracy of university students’ learning activities, promoting the accuracy of metacognitive monitoring of university students’ learning activities using emotional intelligence. The introduction substantiates the relevance, defines the object, subject, goal and task of the research, and its methods; reveals the scientific novelty and practical significance of the research; gives information on the approbation and implementation of the research results, publications, the structure and scope of the dissertation. The first chapter presents the results of the theoretical analysis of the problem of emotional intelligence research. In particular, the content of the concept of emotional intelligence and its structure is analysed, conceptual approaches to the study of this phenomenon in psychological science are grouped, the concept of the emotional intelligence system is improved, and an idea of the main models, as well as the main approaches to emotional intelligence operationalization are characterized. We consider the concept of emotional intelligence as a complex integral-hierarchical system, which is based on the unity of cognitive, emotional, adaptive and social components in the process of intrapersonal and interpersonal ability to identify and evaluate emotions, to promote emotional facilitation of thinking, to understand emotions and to manage them to dynamize intense emotional and intellectual development of the individual. Moreover, the structure of emotional intelligence and its main models are analysed, among which the most developed are the ability models (studying emotions and the features of their connection with thinking) and mixed models (studying the possibilities of identifying and understanding emotions, motivation, cognition, and social skills). The concept of emotional intelligence is also distinguished from the semantically close, but not identical concepts of emotional maturity, emotional thinking, emotional competence, emotional creativity, emotional culture, and emotional literacy, which objectifies further research. The main approaches to the operationalization of emotional intelligence are characterized. Attention is focused on the description of the main dispositional components of emotional intelligence, the types of approaches to its measurement, and the most famous methods of measuring. To determine the role of emotional intelligence in the learning activities of university students, the main ontogenetic aspects of the development of emotional intelligence are described, and the levels of its formation and its main functions according to cognitive, emotional, adaptive and social groups of abilities are characterized. The second chapter presents the results of a theoretical analysis of the features of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy. In particular, we analyse the concepts, types, and structure of metacognitive monitoring, improve the idea of metacognitive monitoring as a procedural aspect of metacognition, highlight its types, factors of accuracy, role and place in the system of self-regulated learning. It has been established that metacognitive monitoring is an important prerequisite for the effectiveness of learning activities, since, as a way of monitoring the subject’s cognitive activity and evaluating its results in the process of performing cognitive tasks, it enables self-regulation of the process and the result of performance. Moreover, we outline the problem of the connection between metacognitive monitoring accuracy and the effectiveness of learning activities, highlight the main approaches to measuring the accuracy of judgments of metacognitive monitoring, and describe the features of the connection between metacognitive monitoring and control as structural components of metacognition. Since the accuracy of metacognitive monitoring is a conceptual problem in the learning process, the features of metacognitive monitoring accuracy are characterized using the competence approach; the main factors of its accuracy are singled out: features of emotional intelligence, personal and metacognitive characteristics, gender differences and age characteristics, characteristics of the learning material. To determine the features of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy, we improved the system of factors of the accuracy of metacognitive monitoring, and on its basis, as well as on the theoretical analysis of scientific psychological and pedagogical achievements on the problem of studying the features of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognition, built a theoretical-conceptual model of the relationship between emotional intelligence and metacognitive monitoring accuracy of university students learning activities. The model takes into account such psychological and pedagogical conditions that affect the accuracy of metacognitive judgments as emotional intelligence features, personal and metacognitive characteristics of students, gender differences and age characteristics, and characteristics of the learning material. Based on the theoretical analysis, it is established that the accuracy of metacognitive monitoring, which is presented in connection with metacognitive control, is affected by several factors necessary to complete the cycle of the learning activities with the help of psychological and pedagogical conditions. After completing the assigned tasks and receiving the appropriate assessment or feedback, an important role is played by the practical identification of the thoughts and emotions that arise as a result, their understanding and management, which in the metacognitive aspect determines, accordingly, the ability to identify what exactly happens, to understand how it happens, as well as to recognise why and what for it happens. In strategic terms, it is emotional awareness, identification of possible behavioural strategies, and promotion of emotional self-regulation. Separated strategies for the implementation of emotional intelligence are interconnected with strategies of effective metacognitive monitoring, which involves the identification of a problem situation, understanding of strategies, as well as awareness of causes and consequences. The third chapter describes the procedure and analyses the results of an empirical study of the features of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy of university students’ learning activities. As a result of the empirical research at the tendency level, it was established that: for metacognitive judgments of confidence in the test correctness, in general, underconfidence or the illusion of not knowing (INK) is the most characteristic. Female respondents are more prone to overconfidence or the illusion of knowing (IK), while male respondents are slightly more expected to have higher rates of underconfidence (INK); in the metacognitive judgments of confidence in the correct performance of each task, “MMA++” accuracy type of metacognitive monitoring is most inherent for the students, the inaccuracy of metacognitive monitoring in the form of underconfidence (INK) is less characteristic; overconfidence (IK) prevails in metacognitive confidence judgments about the number of correctly performed tasks; in tasks of easier and average difficulty levels, more accurate metacognitive judgments of the “MMA++” and “MMA– –” types prevail, while in more complex tasks, overconfidence (IK) overcomes; confidence in the correctness of answers in metacognitive judgments according to the “MMA++” type of accuracy is the highest in open questions; accurate metacognitive monitoring of the “MMA++” type is more typical for easier tasks with an estimated ease of performing; more accurate in their metacognitive judgments are the students with average levels of identification and evaluation of emotions, understanding of emotions, management of emotions and general emotional intelligence, high and average levels of emotional facilitation of thinking (“MSCEIT V 2.0”), and these are, as a rule, female respondents; the most accurate in their metacognitive judgments are female respondents with high, above average and average levels of interpersonal emotional intelligence, above average and average levels of intrapersonal emotional intelligence, high, average and below average levels of understanding emotions and general emotional intelligence, high, higher than average and average levels of emotion management (“EmIn”); the most accurate in their metacognitive judgments are female respondents with high and average levels of reflexivity, higher than average and average levels of metacognitive awareness; in terms of the ability to identify and evaluate emotions and shades of emotional experiences in the accuracy of metacognitive monitoring, according to the “MMA++” type, there is a noticeable predominance of higher mean values of shades of emotional experiences belonging to the group of positive emotions; in the accuracy of metacognitive monitoring according to the “MMA– – ” type, we found the highest mean values in the emotions of surprise, sadness, and contempt, that is, positive and acute negative emotions; students with underconfidence (INK) scored the highest indicators of the mean values of the emotions of anger, sadness, surprise and curiosity; students with overconfidence (IK) showed the highest mean values for the emotions of contempt, anger, fear, and guilt. At the same time, the vast majority of the students have positive emotions. In the fourth chapter, the rationale and results of the approbation of the training program for increasing the accuracy of metacognitive monitoring of university students’ learning activities using emotional intelligence are given. Based on the results, to form effective metacognitive monitoring, we developed psychological and didactic advice to increase the accuracy of metacognitive monitoring of university students learning activities using emotional intelligence, which involve the formation of the ability to promote emotional awareness, understand emotions, identify behavioural strategies, and manage emotions. The tips will be useful for scientists, scientific and pedagogical staff, psychologists-practitioners, university students, as well as all subjects of cognitive activity who work with information. The scientific novelty of the research results lies in the theoretical analysis and empirical study of the features of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy of university students’ learning activities. In particular: for the first time: the peculiarities of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy of university students’ learning activities are theoretically investigated, which made it possible to expand the content of the concept of emotional intelligence as a complex integrated hierarchical system and significantly change its formulation; a theoretical-conceptual model of the connection of emotional intelligence with the accuracy of metacognitive monitoring of university students’ learning activities is built; the peculiarities of the manifestation of emotional intelligence in the structure of the accuracy of metacognitive monitoring of university students’ learning activities are empirically investigated; intragroup and intergroup correlations between emotional intelligence, reflexivity and metacognitive awareness are revealed, which makes it possible to consider them in the system of factors of the accuracy of metacognitive monitoring; a training program for improving the accuracy of metacognitive monitoring of university students’ learning activities using emotional intelligence is developed and tested, which made it possible to determine such directions of formative influence that belong to two categories – emotional intelligence and metacognitive monitoring – taking into account indicators of reflexivity and metacognitive awareness, as well as characteristics of the learning material, gender differences and age characteristics: formation of abilities to identify and evaluate emotions, promote emotional facilitation of thinking, understand emotions, and manage emotions; the main theoretical provisions of the psychological-pedagogical and methodical conditions for increasing the accuracy of metacognitive monitoring of university students’ learning activities using emotional intelligence are described, which primarily involve compliance with the conditions for increasing the level of emotional intelligence; psychological and didactic tips are developed to increase the accuracy of metacognitive monitoring by means of emotional intelligence with the involvement of the formation of abilities to promote emotional awareness, understand emotions, identify behavioural strategies, and manage emotions; have been clarified: definition of the content of the concepts of emotional intelligence and metacognitive monitoring; the concept of the emotional intelligence system, an idea of the main models of emotional intelligence, as well as the approaches to its operationalization, ontogenetic aspects of development, levels of formation, functions and features of connection with the main characteristics of metacognition, understanding the role of emotional intelligence in university students’ learning activities; an idea of metacognitive monitoring as a procedural aspect of metacognition, with highlighting of its types, factors of accuracy, and connection with metacognitive control, outlining the problem of connection with the effectiveness of the learning activities, determining the role and place of metacognitive monitoring accuracy in the system of self-regulated learning; have been developed: an idea of the dependence of the accuracy of metacognitive monitoring of university students’ learning activities on the levels of the main characteristics of emotional intelligence, reflexivity, and metacognitive awareness, taking into account gender differences and age characteristics, characteristics of the learning material; psychological-pedagogical assurance of metacognitive monitoring accuracy of university students’ learning activities using emotional intelligence. The practical significance of the research is that the main provisions and conclusions of the dissertation made it possible to conceptually enrich educational programs in age and pedagogical psychology, general psychology, cognitive psychology, personality psychology, and social psychology. The formulated theoretical ideas about the peculiarities of the manifestation of emotional intelligence in the structure of metacognitive monitoring accuracy became the basis for modeling and creating training programs for increasing the accuracy of metacognitive monitoring using emotional intelligence, as well as for the development of psychological and didactic advice to increase the accuracy of metacognitive monitoring of the learning activities in university students using emotional intelligence, which will be useful for scientists, scientific and pedagogical staff, psychologists-practitioners, university students, as well as all subjects of cognitive activity who work with information.)

Тип файлу:	Дисертація (Doctoral)
Ключові слова:	емоційна фасилітація мислення, емоційний інтелект, ідентифікація та оцінювання емоцій, ілюзія знання, ілюзія незнання, метакогнітивна обізнаність, метапізнання, навчальна діяльність, надмірна впевненість, недостатня впевненість, рефлексивність, розуміння емоцій, статеві відмінності, студенти, судження, точність метакогнітивного моніторингу, керування емоціями, характеристики навчального матеріалу (facilitating thought using emotions, emotional intelligence, perceiving and evaluating emotions, the illusion of knowing, the illusion of not knowing, metacognitive awareness, metacognition, learning activities, overconfidence, underconfidence, reflexivity, understanding emotions, gender differences, students, judgments, metacognitive monitoring accuracy, managing emotions, characteristics of the learning material)
Теми:	За напрямами > Освіта > Педагогіка За напрямами > Психологія
Підрозділи:	UNSPECIFIED
Розмістив/ла:	бібліотека Алла Шевцова
Дата розміщення:	09 Лют 2024 09:14
Остання зміна:	09 Лют 2024 09:54
URI:	https://eprints.oa.edu.ua/id/eprint/8894

Actions (login required)

Переглянути елемент